Філостиктоз гарбузових

Збудник утворює плодові тіла — пікніди, в яких розвиваються безстатеві спори, що слугують основним джерелом інфекції протягом вегетації.

Гриб зберігається в ґрунті на рештках рослин та на насіннєвому матеріалі, що робить боротьбу з ним комплексною справою.

Ідентифікація патогена базується на виявленні характерних чорних точок (пікнід) на уражених тканинах та їх подальшому мікроскопічному аналізі.

За біологічними властивостями патоген є вузькоспеціалізованим і вражає переважно представників родини гарбузових.

Головними об'єктами ураження є огірки, гарбузи, кабачки, патисони, дині та кавуни у відкритому та закритому ґрунті.

Гриб пошкоджує листя, стебла та плоди, що призводить до загального ослаблення рослини та її передчасного в’янення.

Через руйнування тканин листка різко знижується фотосинтетична активність, що негативно позначається на формуванні плодів.

Ураження стебел біля кореневої шийки може призвести до повного відмирання всієї рослини, особливо у молодих сходів.

Плями на плодах знижують товарну привабливість продукції та зменшують її здатність до тривалого зберігання.

Найбільш інтенсивний розвиток хвороби припадає на другу половину літа, коли спостерігається висока вологість повітря.

Оптимальні умови для розмноження гриба — температура від 20 до 25 градусів та тривале зволоження поверхні листя.

У закритому ґрунті хвороба часто виникає через застій повітря та відсутність належної вентиляції в теплицях.

Роса та тумани сприяють швидкому проростанню спор та їх поширенню між здоровими рослинами за допомогою крапель вологи.

При потеплінні та підвищеній вологості цикл розвитку гриба скорочується, що може призвести до епіфітотійного поширення.

Перші симптоми виглядають як світло-коричневі плями на листі, обмежені жилками, які згодом темніють по краях.

Характерною ознакою є утворення світло-сірого центру плями, де з часом з'являються дрібні чорні крапки — пікніди.

Тканина листа в місцях плям часто стає крихкою і може випадати, утворюючи характерні отвори на листовій пластині.

На стеблах та черешках симптоми проявляються у вигляді подовжених плям, що можуть викликати потемніння та висихання тканин.

При масовому ураженні листя жовтіє, скручується і опадає, що призводить до оголення пагонів та зупинки розвитку плодів.

Основною стратегією є агротехнічна профілактика, яка включає дотримання сівозміни та знищення рослинних залишків.

Використання стійких до хвороб гібридів дозволяє мінімізувати ризики інфікування посівів у поточному сезоні.

Проведення регулярного провітрювання теплиць зменшує вологість і перешкоджає успішному зараженню рослин грибом.

• Дезінфекція насіння перед висівом.
• Внесення калійно-фосфорних добрив для підвищення стійкості рослин.
• Обробка фунгіцидами при виявленні перших ознак хвороби.

Видалення хворих частин рослин на ранніх етапах розвитку інфекції дозволяє суттєво обмежити подальше поширення патогена.