Соснова губка

Плодові тіла гриба мають копитоподібну або розпростерто-відігнуту форму, дуже жорсткі, здерев'янілі. Верхня поверхня зазвичай темно-бура або майже чорна, глибоко борозенчаста, порепана.

Тканина плодового тіла рудувато-коричнева, міцна. Нижня поверхня (гіменофор) вкрита порами, які у молодих екземплярів мають округлу форму, а у старих стають лабіринтоподібними.

Спори гриба поширюються вітром і заражають дерево переважно через обламані сучки, рани на корі, тріщини від морозу або місця пошкоджень комахами.

Біологічно цей гриб є активним руйнівником лігніну та целюлози, що призводить до поступового руйнування деревини стовбура зсередини.

Основними господарями соснової губки є хвойні породи дерев, насамперед сосна звичайна, але гриб може вражати ялину, кедр та модрину.

Інфекція вражає стиглі та перестійні насадження, завдаючи колосальних економічних збитків лісовому господарству через втрату якості ділової деревини.

Гриб розвивається в ядровій частині стовбура, викликаючи глибоку внутрішню гниль, яка може підніматися на висоту до кількох метрів.

В результаті життєдіяльності гриба дерево втрачає свою міцність, що призводить до вітровалу та переламів стовбура при сильних поривах вітру.

Молоді дерева страждають від цього патогену значно рідше, оскільки гриб потребує наявності сформованого ядра деревини для активного розвитку.

Зовнішнім індикатором зараження є поява характерних плодових тіл гриба на стовбурах дерев, найчастіше в місцях відмерлих або обламаних сучків.

На початкових стадіях гниль деревини можна виявити при обстеженні спилів або шляхом простукування стовбура, який видає глухий звук у вражених ділянках.

Вражена деревина набуває специфічного червоно-бурого кольору, стає крихкою і розшаровується, іноді в ній видно білі волокнисті включення міцелію.

Про наявність прихованої інфекції часто свідчить «суховершинність» дерева, що проявляється у передчасному пожовтінні та опаданні хвої у верхній частині крони.

Смолоточання в місцях прикріплення плодових тіл гриба також є типовою ознакою активного патологічного процесу всередині стовбура.

Основним заходом боротьби є вчасна санітарна рубка вражених дерев для запобігання поширенню спор на здорові екземпляри.

Важливо проводити регулярні лісопатологічні обстеження насаджень, щоб виявляти заражені дерева на ранніх стадіях розвитку гриба.

Необхідно уникати механічних пошкоджень кори та стовбурів під час проведення лісогосподарських робіт, щоб перекрити вхідні ворота для інфекції.

Дотримання оптимальної густоти насаджень та проведення вчасних рубок догляду сприяють підвищенню загальної резистентності деревостану до патогенів.

В умовах лісорозсадників та паркових зон рекомендується застосування профілактичних захисних складів на місцях спилу великих гілок для запобігання зараженню спорами.