Фацидіопікніс Падвіка

Гриб є анаморфною стадією розвитку, яка формує пікніди — спеціалізовані структури, що містять конідії. Саме ці спори забезпечують поширення інфекції в межах агроценозу.

Патоген здатен тривалий час зберігатися в ґрунті або на рослинних рештках, що робить його небезпечним джерелом інфекції для наступних циклів вирощування культури.

Для точної ідентифікації виду фахівці використовують лабораторні методи, включаючи висів на поживні середовища та мікроскопічне дослідження морфології пікнід.

Він часто класифікується як частина комплексу грибів, що спричиняють гниття та в'янення нуту, тому для його виявлення інколи потрібен молекулярний аналіз.

Основним господарем цього фітопатогену є нут. Гриб вражає кореневу систему, що призводить до загального пригнічення життєдіяльності рослини.

Внаслідок ураження коренів порушується надходження вологи та мінеральних речовин, що призводить до значного зниження врожайності зерна.

Раннє інфікування проростків часто закінчується їх повною загибеллю, що суттєво зменшує густоту посівів та загальну продуктивність поля.

Патоген може вражати насіння, погіршуючи його схожість та енергію проростання, що сприяє переносу інфекції на нові посіви при використанні неякісного насіннєвого матеріалу.

Економічна шкода від діяльності Phacidiopycnis padwickii проявляється через втрату товарного вигляду продукції та зменшення маси тисячі насінин.

Візуально хвороба проявляється через передчасне в'янення рослин, яке може відбуватися осередками або рівномірно по всьому полю.

У прикореневій зоні спостерігається потемніння та руйнування тканин, на яких за певних умов з'являються дрібні темні спороношення гриба.

Листя на хворих рослинах жовтіє, втрачає тургор, після чого швидко засихає, хоча залишається прикріпленим до стебла протягом деякого часу.

Насіння, заражене грибом, може мати ознаки зміни кольору поверхні або плямистість, що є тривожним сигналом для агронома при проведенні передпосівної експертизи.

У вологу погоду патоген стає особливо активним, що посилює візуальні прояви хвороби та пришвидшує загибель ослаблених рослин.

Основою контролю є дотримання сівозміни, що передбачає повернення нуту на те саме поле лише через кілька років, мінімізуючи накопичення інфекції в ґрунті.

Використання виключно здорового насіннєвого матеріалу, який пройшов фітопатологічний контроль, значно знижує ризики спалаху захворювання.

Протруювання насіння фунгіцидами ефективно захищає сходи від патогенів, що зберігаються в ґрунті або на оболонці насінини.

• Якісна обробка ґрунту з метою загортання решток рослин.
• Вирощування стійких до кореневих гнилей сортів нуту.
• Моніторинг посівів на ранніх етапах для своєчасного виявлення вогнищ.

У випадках інтенсивного розповсюдження хвороби можливе застосування фунгіцидів для обприскування посівів у період активної вегетації.