Трутовик плоский

Плодові тіла багаторічні, мають сплощену або копитоподібну форму. Поверхня гриба часто зморшкувата, забарвлена у коричневі або сіруваті відтінки.

Нижня поверхня (гіменофор) білого або кремового кольору. При натисканні або малюванні на ній залишаються чіткі коричневі сліди, що є діагностичною ознакою.

М'якуш гриба дуже щільний, деревистий, має специфічний грибний запах. Ріст плодового тіла відбувається шарами, що відповідають періодам активної вегетації.

Гриб є поширеним представником мікобіоти, що спеціалізується на розкладанні лігніну в деревині різних листяних порід у лісових та садових екосистемах.

Цей фітопатоген найчастіше вражає листяні дерева, такі як дуб, береза, тополя та бук. У садах він небезпечний для яблунь, груш та слив.

Інфекція проникає через рани на корі, місця зламу гілок або сонячні опіки. Після проникнення міцелій розростається вглиб стовбура, руйнуючи його структуру.

Гриб викликає розвиток білої гнилі, яка поступово перетворює міцну деревину на м'яку та ламку масу, позбавлену структурної цілісності.

Шкодочинність полягає не лише в послабленні дерева, але й у високій імовірності його раптового падіння внаслідок руйнування внутрішньої частини стовбура.

У промислових насадженнях трутовик знижує вихід якісної деревини, роблячи її непридатною для подальшої технічної переробки та використання.

Ознакою зараження є поява на стовбурі специфічних наростів гриба, які стають помітними, коли внутрішні процеси руйнування вже значно просунулися.

На зрізах ураженої деревини чітко видно зони, розділені чорними лініями, що утворюються в результаті активності грибниці в тканинах господаря.

Листя на таких деревах часто передчасно жовтіє та обпадає, оскільки гриб перешкоджає нормальному транспортуванню води та поживних речовин від коренів до крони.

Дерево втрачає свою опірність вітрам, що призводить до появи тріщин або розломів стовбура, особливо після сильних опадів або поривів вітру.

• Формування багаторічних плодових тіл на нижній частині стовбура.
• Поступове всихання гілок крони.
• Наявність бурого спорового порошку біля основи дерева.

Основним методом контролю є суворий санітарний режим. Потрібно уникати травмування стовбурів при роботі з технікою, оскільки кожна рана є вхідними воротами інфекції.

Важливо вчасно видаляти сухі та пошкоджені гілки, обов'язково дезінфікуючи місця зрізів розчинами фунгіцидів або садовими пастами з антисептичними властивостями.

Якщо дерево вже сильно уражене, його необхідно видаляти разом із кореневою системою, щоб запобігти поширенню грибниці на сусідні здорові екземпляри.

Регулярне внесення мінеральних добрив, багатих на фосфор та калій, допомагає зміцнити захисні механізми дерева проти проникнення паразитичних грибів.

Використання фунгіцидів на основі міді під час обприскування дерев навесні та восени знижує інфекційний фон у саду та перешкоджає проростанню спор.