Вірус хлорозу гарбузових

Головним біологічним вектором передачі вірусу є теплична білокрилка (Trialeurodes vaporariorum) та тютюнова білокрилка (Bemisia tabaci). Вірус зберігається в організмі комахи тривалий час після живлення на хворих рослинах.

Збудник не передається механічним шляхом через пошкодження листків або сік, а також через насіння. Основний шлях поширення — це переліт заражених комах-переносників.

Вірус поширений у країнах з теплим кліматом, включаючи регіони Близького Сходу та Азії, де він завдає значних збитків тепличним господарствам.

Для точного визначення збудника використовують молекулярно-генетичні методи діагностики, такі як полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР), що виявляє вірусну РНК.

Під удар потрапляють усі промислові культури родини Cucurbitaceae, зокрема огірок, кавун, диня, гарбуз та кабачок.

Інфекція викликає порушення метаболічних процесів у рослині, що призводить до пригнічення фотосинтезу та суттєвого зменшення продуктивності.

Найбільшої шкоди вірус завдає в умовах захищеного ґрунту (теплиці, парники), де існує сприятливе середовище для постійного живлення білокрилки.

Уражені рослини в ранньому віці часто зупиняються у рості, що робить вирощування економічно недоцільним через втрату врожайності.

Загальна шкодочинність оцінюється як висока, оскільки крім зниження обсягів врожаю, втрачається і якість плодів, які стають нетоварними.

Симптоматика проявляється у вигляді чіткого міжжилкового хлорозу на старих листках, що поступово переходить на верхні яруси рослини.

Характерною рисою є те, що жилки листка залишаються зеленими, тоді як тканина між ними поступово жовтіє і знебарвлюється.

Листя стає ламким та може деформуватися, загортаючись донизу. Це значно знижує площу активної фотосинтезуючої поверхні.

Рослини візуально виглядають хворими, спостерігається вкорочення міжвузлів та загальне ослаблення імунної системи культури.

Кількість плодів різко зменшується, вони мають меншу масу, а за важких форм ураження плоди можуть зовсім не утворюватися.

Головним заходом контролю є повне знищення популяції білокрилки, яка виступає джерелом поширення хвороби.

Важливо впроваджувати агротехнічні заходи, такі як очищення теплиць від бур'янів-резерваторів, на яких може харчуватися шкідник.

Використання сіток для захисту від комах на входах та вентиляційних отворах суттєво обмежує можливість занесення вірусу в теплицю.

• Регулярний огляд посадок та негайне видалення хворих рослин з наступним їх знищенням.
• Застосування біологічних агентів для контролю чисельності шкідників, наприклад, ентомофагів.
• Хімічний захист за допомогою інсектицидів системної дії відповідно до регламентів.

Наразі надійних стійких сортів до вірусу хлорозу гарбузових не виведено, тому контроль переносників є єдиним дієвим шляхом порятунку врожаю.