Несправжня борошниста роса конопель

Збудником захворювання є ооміцет Pseudoperonospora cannabina, що належить до родини Peronosporaceae та спеціалізується на ураженні посівів конопель.

Патоген розвивається всередині тканин рослини, використовуючи міжклітинний простір для поширення міцелію.

Біологічний цикл включає утворення ооспор, які дозволяють збуднику успішно перезимовувати у ґрунті або на рослинних рештках.

Поширення інфекції відбувається за допомогою зооспор, які пересуваються у краплинній волозі та заражають нові частини рослини.

Висока спеціалізація цього виду робить його небезпечним ворогом для промислових плантацій конопель у всьому світі.

Ураження листкового апарату призводить до зниження інтенсивності фотосинтезу та загального пригнічення росту рослини.

Передчасне відмирання листя суттєво зменшує врожайність біомаси та погіршує якісні показники отриманого волокна.

Хвороба негативно впливає на формування суцвіть, що критично для сортів, які вирощуються заради ефірних олій або насіння.

Втрати врожаю при інтенсивному розвитку інфекції можуть призводити до економічної збитковості вирощування культури на окремих ділянках.

Ослаблені хворобою рослини стають більш вразливими до інших патогенів та несприятливих абіотичних факторів середовища.

Спалахи захворювання частіше спостерігаються у вогку погоду з великою кількістю опадів, особливо в другій половині вегетаційного періоду.

Оптимальні умови для активізації патогену — температура від 15 до 22 градусів Цельсія та тривалі періоди вологості.

Густі посіви, де порушується вентиляція, створюють специфічний мікроклімат, що сприяє швидкому поширенню інфекції всередині поля.

Весняні затяжні дощі можуть спровокувати раннє зараження сходів, що призводить до випадання рослин на початкових етапах розвитку.

Пік розвитку спостерігається під час вологих літніх періодів, коли спори патогену легко поширюються вітром та краплями води.

Верхня сторона листка вкривається світло-зеленими або жовтуватими плямами, що мають чітку незграбну форму.

Зі зворотного боку листка в місцях плям чітко видно сіруватий наліт, що складається з конідієносців та зооспорангіїв гриба.

Згодом плями стають коричневими, тканина листка відмирає, що призводить до загальної деформації та всихання рослини.

Уражені листки можуть передчасно жовтіти та опадати, починаючи з нижніх ярусів стебла.

• Поява жовтуватих плям на листках.
• Сірий наліт з нижньої сторони пластинки.
• Некротизація та побуріння плям.
• Деформація листків та їх передчасне опадіння.
• Загальне пригнічення росту рослини.

Дотримання сівозміни з поверненням конопель на поле через кілька років є базовою вимогою для зменшення інфекційного навантаження.

Важливим заходом є використання стійких до пероноспорозу сортів та насіння, зібраного з вільних від інфекції ділянок.

Знищення бур'янів та падалиці конопель допомагає ліквідувати додаткові джерела збереження патогену в міжсезоння.

Застосування фунгіцидів на основі діючих речовин контактної або системної дії дозволяє стримати поширення хвороби на ранніх етапах.

Ретельне подрібнення та глибока оранка ґрунту восени сприяють швидкому розкладанню рослинних решток, у яких зимують ооспори.