Ервінія

Рід Erwinia належить до родини Erwiniaceae і об'єднує грамнегативні паличкоподібні бактерії, які пересуваються за допомогою джгутиків.

Найбільш відомим представником є Erwinia amylovora, яка є карантинним об'єктом для багатьох країн і спричиняє серйозні економічні збитки у плодівництві.

Це факультативні анаероби, які здатні жити як усередині тканин рослин, так і в сапрофітних умовах, розкладаючи органічні рештки.

Для лабораторної діагностики використовують метод виділення бактерій на спеціальних поживних середовищах та проведення тестів на патогенність.

Генетична мінливість дозволяє цим бактеріям швидко адаптуватися до умов середовища, що ускладнює селекцію рослин на стійкість.

Бактерії роду Ервінія паразитують на широкому колі господарських культур, викликаючи бактеріальний опік, в'янення, некрози та мокрі гнилі.

Найбільшої шкоди зазнають плодові культури родини Розові, а також овочі: картопля, томати, морква, огірки, цибуля та капуста.

Патоген руйнує клітинні стінки, виділяючи ферменти, що перетворюють тканини рослин на кашоподібну масу, яка швидко розкладається.

На деревах ервінія вражає квіти, листя, гілки, стовбури і навіть кореневу систему, що призводить до повної загибелі рослини за один-два сезони.

Пошкоджені плоди стають непридатними для вживання та зберігання, оскільки гниль швидко поширюється на здорові екземпляри у сховищі.

Активізація патогену відбувається ранньою весною під час розпускання бруньок та початку цвітіння, коли підвищується вологість повітря.

Протягом літа розповсюдження інфекції підсилюється комахами-запилювачами, опадами, вітром та діяльністю людини під час догляду за насадженнями.

Найбільш сприятливими для розвитку ервінії є умови з температурою 18-25°C та постійною наявністю крапельно-рідкої вологи на поверхні органів.

Восени бактерії мігрують у кору та корені, де формують вогнища інфекції, які перезимовують у стані спокою в живих тканинах дерева.

У сховищах розвиток хвороби може відбуватися постійно, якщо в приміщенні порушено режим вологості та вентиляції.

Основною ознакою є поява симптомів опіку — квіти та листя раптово в'януть, чорніють, але не опадають, створюючи вигляд «обпалених вогнем».

На молодих пагонах спостерігається вигин верхівки у вигляді гачка, а на поверхні гілок виступають краплі світлого клейкого бактеріального ексудату.

При зрізі гілки видно побуріння судин, яке поступово переходить у некроз кори, що має червонувато-бурий колір.

Овочеві культури реагують на ервініоз розм'якшенням тканин, появою слизу з неприємним запахом, що супроводжується швидким руйнуванням структури плоду.

Заражена картопля або морква в сховищі швидко перетворюються на вогнище вологої гнилі, що заражає всю партію продукції.

Головним заходом є радикальна обрізка уражених частин з дезінфекцією інструменту спиртовими розчинами або хлорним вапном.

Важливо застосовувати мідьвмісні препарати під час вегетації для стримування розмноження бактерій на поверхні органів рослин.

Слід дотримуватися правильного режиму поливу та уникати перезволоження, яке провокує стрімке поширення хвороби у городництві.

Застосування біофунгіцидів на основі бактерій-антагоністів дозволяє зменшити хімічне навантаження на довкілля та підвищити імунітет рослин.

• Видалення хворих рослин з ділянки.
• Знищення комах-переносників інфекції.
• Використання якісного посівного матеріалу.
• Дотримання сівозміни протягом 3-4 років.