Зостера

Біологічно це багаторічні рослини з повзучими кореневищами, що формують густі підводні луки. Вегетативне розмноження за допомогою фрагментів кореневищ дозволяє зостері дуже швидко поширюватися за течією води. Рослина має високу пластичність до змін рівня солоності, що дозволяє їй виживати у складних гідрологічних умовах зрошувальних систем.

Основна шкодочинність зостери проявляється у засміченні водопровідних каналів. Надмірна біомаса уповільнює швидкість потоку води, що призводить до замулення дна та переповнення каналів. Це значно знижує ефективність поливу на полях, особливо при вирощуванні рису або інших культур, що потребують інтенсивного обводнення, та спричиняє додаткові витрати на обслуговування насосних станцій.

Система заходів боротьби базується на механічних способах. Найбільш ефективним є регулярне косіння підводної рослинності та вилучення її з каналів. Агротехнічний контроль також передбачає правильне планування режиму наповнення каналів, щоб мінімізувати сприятливі умови для вкорінення зостери в придонних відкладах.

Хімічний контроль зостери застосовується вкрай обережно через ризики забруднення води для подальшого поливу культур. Використання спеціалізованих альгіцидів та гербіцидів має бути обмеженим і проводитися виключно у закритих системах, де виключено потрапляння речовин на ґрунт або в екосистеми з рибогосподарським призначенням.