Кладофора

Цей сорняк найчастіше зустрічається в об'єктах меліорації: зрошувальних каналах, відвідних ровах та безпосередньо на рисових чеках. Основними чинниками поширення є надмірний вміст поживних речовин у воді, що вимиваються з полів після внесення мінеральних добрив, та стабільний рівень освітлення водойм.

Біологічні особливості кладофори базуються на здатності витримувати значні коливання середовища. Водорость швидко розмножується вегетативно, коли будь-який відірваний фрагмент нитки дає початок новій колонії. У теплий період року спостерігається пік активності фотосинтезу, що призводить до вибухового росту біомаси.

Вредоносність проявляється у блокуванні водопровідних мереж. Нитчасті структури чіпляються за будь-які нерівності в каналах, створюючи перепони для потоку води. Це призводить до порушення графіка поливу культур, перегріву води та погіршення її хімічного складу внаслідок процесів гниття, що негативно впливає на вегетацію рослин.

Для контролю застосовують комплекс заходів. Агротехнічні методи включають механічне видалення водоростей та розчищення каналів перед початком сезону поливу. Хімічний захист передбачає використання альгіцидів, але їх застосування має бути обмеженим, щоб не нашкодити екосистемі ґрунту під час використання води для іригації.

• Механічне видалення нитчастої маси.
• Використання засобів, що обмежують потрапляння добрив у воду.
• Регулярне обстеження фільтраційних споруд.
• Застосування сертифікованих альгіцидів.
• Використання затінюючих сіток або висадка прибережної рослинності.