Монгол

МОНГОЛ – однорічна рослина родини губоцвітих, що сягає висоти до 80 см. Її прямостоячі стебла утворюють компактний кущ з темно-зеленим видовжено-яйцеподібним листям довжиною від 1,5 до 4 см. Квітки невеликі (1,5–2,5 см), двогубі та зібрані в китицеподібне суцвіття; забарвлення варіюється від білого до фіолетового з перехідними блакитними відтінками. Рослина цвіте з липня майже до кінця вересня, при цьому на початковому етапі росту потребує багато вологи, але переносить посуху під час повного цвітіння.

МОНГОЛ надає перевагу світлим ділянкам і родючим ґрунтам із середнім механічним складом, уникаючи забруднених багаторічними бур'янами. У дикій природі він зустрічається в регіонах Далекого Сходу, Сибіру, Монголії, Китаю, Болгарії та Румунії, однак у садових умовах легко вирощується при помірному поливі.

З точки зору застосування рослина цінується як пряно‑ароматичний засіб. Зі стебел і квіток видобувають ефірну олію з лимонним ароматом; сушені частини використовують у кулінарії, для приготування чаїв, компотів і народної медицини. Завдяки вмісту ефірних масел МОНГОЛ має заспокійливу дію та може замінювати мелісу в лікувальних рецептах, при цьому містить вищу концентрацію активних компонентів.