ЛЕНІНГРАДСЬКА 853

Ежа збірна (Dactylis glomerata) – багаторічна трав’яниста рослина родини злакових, відома своєю високою поживністю та стійкістю до різних умов вирощування. У природі вона поширена по всій Європі та в деяких районах Азії, особливо в лісостепових, степових і гірських областях колишнього СРСР. Рослина віддає перевагу родючим, рихлим ґрунтам з високим вмістом азоту, але проявляє чутливість до надмірного зволоження.

У сільському господарстві ежа збірна цінується як кормова рослина завдяки високому вмісту кормів одиниць і перетравного протеїну. У фазі цвітіння 100 кг зеленої маси містить близько 22,7 кормів одиниць і 2,1 кг протеїну, а в сіні – 55,0 одиниць і 4,5 кг протеїну. При хорошому удобренні на луках за два укоси можна отримати 60–70 центнерів доброго сіна з одного гектара. Рослина швидко відновлюється після скошування або випасання, що робить її придатною для багаторазового збору протягом сезону.

Для посіву ежа збірна зазвичай висаджується в травосмесях при нормі 5–8 кг/га (в гірських районах до 10 кг) і в чистому вигляді – 18–20 кг/га. При вирощуванні на насіння у суцільному посіві норма становить близько 14 кг, а в широкорядному – 8 кг. Повне розвиток рослини досягається до третього року, після чого вона зберігає стійкість і продуктивність протягом 5–6 років і більше. У Ленінградській області активно вивчаються різні сорти ежі для селекційної роботи, що дозволяє вибирати найбільш перспективні варіанти з урахуванням місцевих кліматичних умов.

Таким чином, ежа збірна є надійною та високоефективною кормовою культурою, здатною забезпечити стабільний потік якісного корму при розумному використанні ресурсів і правильній агротехніці.