Сорт виведено на Бурятській плодово-ягідній дослідній станції Є.Ж. Бадмаєвою, Ю.С. Болотським, С.П. Вауліною, Е. Г. Сократовою, Д. А. Марковою шляхом відбору серед сіянців від вільного запилення відбірної форми 3-15-52 вишні войлочної. Внесено до Державного реєстру в 2005 р.
Кущ середньорослий з округлою кроною. Кора на основних гілках сіра з коричнево-зеленуватим відтінком, що лущиться. Пагони тонкі, прямі, сіро-зелені, сильно опушені, з дрібними світло-жовтими чечевичками. Листки дрібні, широко-овальні, коротко загострені, темно-зелені, зморшкуваті. Пластинка листка злегка увігнута, з округлою основою, з пильчато-городчастими краями, сильно опушена з нижнього боку. Прилистки середні, розсічені. Черешок короткий, коричнево-зеленуватий. Квітки дрібні, рожевуваті.
Плоди дрібні (2,0-2,3 г), темно-червоні, округлі, з невеликим поглибленням біля основи, з малопомітним швом. Плодоніжка дуже коротка, добре відділяється від гілки. Шкірка зі слабким войлочним опушенням. М'якоть червона, ніжна, соковита. Сік рожевий. Смак кисло-солодкий, хороший. Кісточка середня, овальна. Транспортабельність слабка. У них міститься сухих розчинних речовин — 12,3-14,1%, цукрів — 8,0-10,0%, кислот — 0,5-1,75%, аскорбінової кислоти — до 12,8 мг/100г, вітаміну Р — до 153,9 мг/100г. Дегустаційна оцінка плодів у свіжому вигляді 5 балів, компоту — 4,1 бала.
Зимостійкість середня. Жаростійкість і посухостійкість середні. Клястероспоріозом уражується в дуже слабкому ступені (0,5 бала). Середня врожайність 3,5 кг, максимальна 4,7 кг з куща.
Переваги сорту: хороший смак плодів, висока стійкість до грибкових хвороб.
Недоліки: у малосніжні зими в Бурятії потрібне укриття кущів землею.
