Сорт отримано Г. Т. Казьміним у ДальНИИСХ із насіння Пісчаноїлочної вишні від вільного запилення. Виділено в еліту в 1955 р. Районовано в 1997 р. у Приморському та Хабаровському краях.
Кущ за морфологічними ознаками більше нагадує войлочну вишню, але має також ознаки пісчаної вишні. У перші два роки тугорослий, однак, на сильних підщепах ріст його нормальний. Прямостоячий, компактний, зручний для механізованого обробляння міжрядь. Скелетні гілки прямі, зі шорсткою корою. Однорічні пагони прямі, товсті, сірувато-коричневі, з помітним опушенням. Гілкування середнє або рідкісне. Листки яйцевидні, жорсткі, із досить сильним опушенням. Плодові бруньки дрібні, червонувато-коричневі, напівпритиснуті до пагонів (верхівка піднята). Формуються на кінцях однорічних пагонів та вкорочених букетних гілочках (від 3 до 10 см). Квітки великі, блідо-рожеві. Цвітіння не рясне, настає на один-два дні пізніше, ніж войлочна вишня. Цвітіння починається 25 травня і завершується до 6 червня. Пелюстки квітки овальні, за ступенем зімкнення середньовідкриті. Форма чашечки трубчасто-циліндрична. Рильце маточки на 3-5 мм вище тичинок.
Плід для місцевих сортів великий або дуже великий (висота 1,6 см, діаметр 1,8 см, середня маса 3,3 г). Форма неправильна, округло-циліндрична. Одна сторона до основи скошена, від чого плоди нерівнобокі. Шов виражений більш інтенсивно забарвленою смужкою. Клювик гострий, твердий. Шкірка з інтенсивним опушенням. Верхня ямка широка і глибока. Плодоніжка близько 5 мм завдовжки, тонка, зелена. Забарвлення плоду світло-червоне, неоднорідне за інтенсивністю — світліше до плодоніжки та більш червоне до основи. Кісточка з гострим клювиком та розширеною основою, середня маса 0,2 г. М'якоть густа соковита, солодко-кисла, дещо прісна. Сік світло-рожевий. Вміст цукру — 9%, кислоти — 0,7%, пектинових речовин — 0,6%, дубильних речовин — 8,6%. Плід столового призначення. Транспортабельність середня. Дегустаційна оцінка плодів 4 бали.
Достигають плоди до 25 липня, зберігаються на кущі не обсипаючись до 20 серпня. Зберігаються в кімнатних умовах до чотирьох діб. Сорт відносно стійкий до «кишеньок» вишні, менше уражується моніліозом, але суттєво плодожеркою. Зимостійкість куща задовільна. Плодові бруньки, як правило, стійкі до підмерзання. Кущі відносно стійкі до нестачі вологи. Вступає в плодоношення на другий рік росту прищепи. На сильних підщепах урожай дворічного куща становить 100-300 г. Максимальний урожай материнського куща 7,8 кг.
Переваги сорту: найбільший за плодами сорт вишні. Компактний кущ. Висока зимостійкість плодових бруньок.
Недоліки: помірна врожайність, на низьких місцях потребує захисту на зиму.
