Слива домашня Теньковська синя

Сорт отримано А.М. Тверітіновим, Л.А. Севастьяновою в Татарс­кому НДІ сільського господарства від вільного запилення Тернос­ливи волзької. Введено до Держреєстру у 1988 р. по Середньоволзькому регіону.

Дерево слаборосле, з кулястою кроною середньої густоти. Облис­твленість середня. Кора на штамбі шорстка, коричнева, на ос­новних гілках гладка, коричневата. Пагони тонкі, короткі, прямі, рідше слабозігнуті, темно-коричневі, мало запушені з дрібними, світло-сірими чечевичками середньої густоти. Листки дрібні, оберненояйцеподібні, рідше широкооберненояйцеподібні, зелені, гладкі, матові, опуклі, рідше слабоувігнуті по головній жилці, не опушені, з сильно зігнутим вниз верхівкою листка, клиноподібним, рідше ширококлиноподібним осно­вою, двоякогородчастими краями, на коротких, пігментованих, середньої товщини черешках із ланцетними, середнього розміру, що опадають у середні терміни прилистками, залозки дрібні, рідкі, коричнево-жовті, округлі, розташовані як на черешках, так і на основі листка. Квітки дрібні, білі, з широкорозкритими пелюстками. Рильце маточки розташоване вище пиляків.

Плід дрібний (13,5 г), широкоовальний, чорно-фіолетовий, із сильним восковим нальотом, округлою верхівкою, малою ворон­кою в основі, слабким черевним швом, не опушений. Шкірка се­редньої товщини, знімається середньо. М'якоть зелена, соковита, середньої щільності, тонкозернисто-волокниста, кислувато-солодка, задовільного смаку. Плодоніжка коротка, тонка. Відрив сухий. Кісточка широкоовальна, мала, світло-коричнева, з тупозагостреною вер­хівкою та основою, дрібно ямчато-бугристою поверхнею, добре відділяється від м'якоті.

Плід дозріває наприкінці серпня — початку вересня, містить 13,07% сухих речовин, 1,63% органічних кислот, 6,37% цукрів, придатний для споживання у свіжому та переробленому вигляді (варення, джем).

Цвітіння починається в першій-другій декаді травня. У плодо­ношення вступає на 3-4 рік після окулірування.

Сорт середньоурожайний, середньозимостійкий, у середньому ступені уражується клястероспоріозом, іржею, слизистим пильщиком, самоплідний, добре розмножується зеленими живцями в штучному тумані, середньо — окуліруванням,

Переваги сорту: самоплідність, слаборослість, скороплідність, хороша укорінюваність зелених живців.

Недоліки сорту: дрібні, задовільного смаку плоди.