Український сорт народної селекції, ймовірно, сіянець Венгерки звичайної. У колекції ВІРу з 1926 р. (к-4022). Отримано з колишнього розсадника Регеля і Кессельринга. Введено до Держреєстру з 1947 р. по Північно-Західному регіону.
Дерево середньоросле, до 3,5 м заввишки, стовпчастої (овально-кулястої) форми до 3-3,5 м шириною. Штамб світло-сірий або світло-коричневий, гладкий або слабошорсткуватий. Головні гілки відходять від стовбура під кутом 30-50°, досить пряморослі. Кора сіро-коричнева, гладка або слабо шорстка, поздовжньо нетріщинувата. Пагони злегка вигнуті, зеленувато-коричневі, довжиною до 30-40 см, з міжвузлями 2,5-4 см, неопушені. Бруньки середні за величиною, слабо притиснуті або дещо відставлені від пагона, коричневі, по 1-2-3 у вузлі. Листки видовжено-зворотнояйцеподібної форми, злегка вгнуті, середньої величини (7-9 см завдовжки і 4-5 см завширшки), зелені, глянсові, середньої товщини, зверху голі, знизу слабо опушені вздовж центральної та бічних жилок; край листа однопилчастий, верхівка загострена, а основа клиноподібна. Черешок 17-19 мм завдовжки, зелений з антоціаном і 1-2 залізками, прилистки щитковидні, 7-9 мм. Квітки середньорозкриті (тип 2), пелюстки широкоовальні, діаметр віночка 24-26 мм, число тичинок 23-25, рильце маточки вище пиляків на 2-3 мм, зав'язь овальна, не опушена, чашолисток чашеподібної або келихоподібної форми, квітконіжка 17-22 мм, неопушена. Цвітіння та плодоношення в основному сконцентроване на дворічній і багаторічній деревині (другий тип).
Плід округло-овальної або яйцеподібної форми, масою до 15-20 г, 35 мм завдовжки, 30 мм завширшки та 28 мм завтовшки. Основне забарвлення рожево-червоне, покривне малиново-фіолетове, займає більшу частину плоду. Опушення відсутнє. Восковий наліт блакитний, середній. Плід нерівнобокий. Верхівка трохи загострена, дещо загнута, основа округла, воронка середньої глибини, черевний шов розвинений середньо. М'якоть жовта, на повітрі темніє середньо, зернисто-волокниста, середньої щільності та соковитості. Шкірка тонка, легко знімається. Плодоніжка 17-22 мм. Кісточка видовжено-яйцеподібна (продовгувата), із загостреним, дещо вигнутим конусом, середнього розміру (24 х 14 х 9 мм, маса 1-1,3 г), становить 5-6% від маси плоду, шорстка, добре відділяється від м'якоті.
Плід задовільного смаку, кислувато-солодкий, злегка ароматний, містить 8,5% цукрів, 13,6% сухих речовин, 2,1% кислот, 1,08% пектинових речовин, 0,16% дубильних і фарбувальних речовин, 8,4 мг/100г аскорбінової кислоти. Плоди дозрівають нерівномірно, при дозріванні осипаються. Використовуються у свіжому вигляді та для переробки: при консервуванні дають продукцію невисокої якості. У прохолодному місці плоди здатні зберігатися до 25 днів.
Цвіте в другій половині травня. Плоди достигають у другій половині серпня — на початку вересня (залежно від зони вирощування). Порослі рослини починають плодоносити на 6-7, а щеплені — на 3-4 рік після посадки в сад. Довговічність — до 20-25 років.
Сорт частково самоплідний. Хорошими запилювачами для нього вважаються Венгерка Московська, Очаківська чорна, Нікольська біла, Ренклод колхозний, Венгерка Пулковська, Озима біла, Ренклод Реформа. У сприятливі роки врожай плодів з дерева становить 25-40 кг. Плодоносить практично щорічно.
Дерева зимостійкі — витримують морози до 35-38°С. Квіткові бруньки менш стійкі до морозів, особливо в другій половині зими. Рослини досить невибагливі, але погано ростуть і плодоносять на важкому перезволоженому ґрунті. Розмножують сорт окуліровкою та кореневою порослю. Хворобами та шкідниками рослини уражаються незначно (найбільшої шкоди завдає попелиця).
Сорт широко використовується в селекції як материнська і батьківська форма. На його основі створено більше 30 нових сортів, зокрема: Венгерка Північна, Дубовчанка, Волзька Красуня, Мирна, Ренклод Тамбовський, Іскра, Пам'ять Тімірязєва, Сівянка, Рекорд та ін.
Переваги сорту: хороша зимостійкість, невибагливість, добра адаптивність, декоративна овально-куляста крона, скороплідність, хороша щорічна врожайність, легке відділення кісточки від м'якоті, порівняльна довговічність рослин, слабка ураженість хворобами та шкідниками, здатність розмножуватися кореневою порослю.
Недоліки сорту: нерівномірність дозрівання і осипання плодів, невисока якість свіжих плодів і продуктів їх переробки, необхідність наявності сортів-запилювачів.
