Катунська

Сорт створено в НІІСС ім. М.А. Лісавенка в гірській зоні Алтаю (с. Чемал) шляхом відбору серед сіянців від вільного запилення сортів сливи уссурійської. Автори: В.С. Путов, Т.М. Плетньова (Цепецавер). Поширений у садах Алтайського краю. Внесено до Державного реєстру в 1965 р. по Західно-Сибірському регіону.

Дерева низькорослі, з плоскоокруглою, негустою кроною. Гілки сірі, відходять від скелетних гілок під тупим кутом. Штамб невисокий. Пагони прямі, червонувато-коричневі. Вегетативні бруньки конічні, плодові округлі. Листки середніх розмірів, яйцеподібні, з довгим, загнутим кінчиком, темно-зелені, гладкі, матові, з рівним краєм і дрібнозубчастим краєм. Пластинка листка майже плоска, неопушена, черешок короткий, червонуватого кольору. У бруньці розташовано 2-3 квітки. Квітки дрібні, білі, чашоподібні, розпускаються раніше листків.

Плід дрібний (10-15 г), овальний, з вузькою, глибокою, овальною воронкою, розділеною борозенкою і добре вираженим черевним швом, вирівняний. Основне забарвлення блідо-жовте, покривне у вигляді слабого золотистого загару з білуватим восковим нальотом. Підшкірних цяток немає. Плодоніжка коротка, добре відділяється від гілок і стиглі плоди легко осипаються. Шкірка зі слабкою гіркуватістю. М'якоть світло-жовта, ніжна, дуже соковита, пухка, солодка, з легкою кислинкою, гарного смаку. Кісточка середнього розміру, овальна, гладенька, з двома борозенками, добре виповнена, легко відділяється від м'якоті.

Плід дозріває в середині серпня. Зняті з дерева, вони швидко втрачають товарний вигляд, покриваючись бурими плямами. Не придатні для зберігання і транспортування. У них міститься 16-19% сухих розчинних речовин, 7,3-14% цукрів, 1,5-1,7% титрованих кислот, 0,37-0,51% дубильних речовин, 6-12 мг/100г аскорбінової кислоти і 235-327 мг/100г Р-активних речовин. Сорт універсального призначення.

Вступає в плодоношення на 3-4 рік після посадки в сад однолітками. Зимостійкість дерева задовільна, плодових бруньок — вище середнього. Урожайність висока, нерегулярна. Клястероспоріозом і плодожеркою пошкоджується в слабкому ступені, насіннєвим кліщем Масловського — значно. Нестійкий до загнивання. Самобезплідний.

У селекційному відношенні навряд чи представляє інтерес, оскільки серед її численних потомків не виявлено рослин, які за розміром і смаковими якостями плодів перевершують материнський сорт.