Харківська 23 — сорт озимої твердої пшениці, створений шляхом об’єднання морфологічно однорідних ліній, відібраних з гібридної популяції Харківська 23 яра/Леукурум 1963. Цей сорт належить до степової екологічної групи і характеризується остистою, неопушеною колосковою лускою білого кольору призматичної форми середньої довжини 9–10 см. Зерно бурштинове, з масою 1000 зерен 46–52 г, натура зерна становить 800–860 г/л. Висота рослин сягає 80–90 см, сорт середньостиглий, з високою потенційною врожайністю 9–12 т/га.
Біологічні особливості сорту включають високу зимостійкість, що перевищує середній рівень, а також високу посухостійкість і стійкість до вилягання. Харківська 23 має високу стійкість до різних захворювань, таких як сажка, септоріоз (8–9 балів), іржа та борошниста роса (7,5 балів), при цьому середньо сприйнятлива до фузаріозу. Якість зерна характеризується хорошими макаронно-круп’яними властивостями, високим вмістом сирої клейковини (32–38 %) і білка (15,1–17,8 %), що забезпечує високу оцінку макаронних виробів — 4,5–5,0 балів.
Для успішного вирощування сорту рекомендується розміщувати його після парів, багаторічних трав і гороху, з нормою висіву 5,0 млн схожих насінин на гектар. Оптимальні строки сівби відповідають початку посівної кампанії озимої пшениці в зоні вирощування. Для максимальної реалізації генетичного потенціалу сорту важливо враховувати агротехнічні особливості, включаючи правильне внесення азотних добрив у певні фази росту і розвитку рослин. Ресурсозберігаюча технологія вирощування забезпечує високу якість зерна, мінімальні витрати та високий рівень рентабельності.
