Медея – це олійна культура гвізоції абіссинської, виведена в Пензенському НДІ сільського господарства. Рослина являє собою однорічну сукулентну рослину заввишки від 30 см до 2 м з розгалуженим стеблом і простими ланцетоподібними або овально‑ланцетними листками. Суцвіття утворюють кошики діаметром від 2,2 до 6 см, розташовані на довгих ніжках; квітки жовтого кольору, а насіння – чотиригранні, блискучі та майже чорні. Всередині насіння міститься до 43 % олії, переважно лінолевої кислоти, що робить його цінним джерелом корисного жиру. Крім того, у сирому продукті присутні 20,9 % білка, 17,8 % вуглеводів і значні кількості кальцію, фосфору та йоду.
Медея відрізняється високою стійкістю до посухи та спекотних умов, а також гарною адаптацією до різних типів ґрунтів – від лісостепової до напівпустельної зони Нижнього Поволжя. При вирощуванні без зрошення рослина зберігає продуктивність, однак при додатковому зволоженні біологічний урожай може збільшитися в 2–2,5 раза. У посушливих регіонах її можна використовувати як сидеральну та кормову культуру, здатну утворити до 450 ц/га зеленої маси.
Сорт має високу продуктивність і пластичність: в лісостеповій зоні Середнього Поволжя врожайність досягала 1,70–1,75 т/га, а у Волгоградській та Астраханській областях – на 30 % нижче. Завдяки вмісту лінолевої кислоти олія гвізоції вважається корисною для харчування, особливо при зрошенні родючих земель. Введення Медеї в агросектор сприяє покращенню структури посівів, знижує потребу в пестицидах і розширює олійний конвеєр, підвищуючи біорізноманіття та стійкість сільськогосподарських систем.
