Трубадур – багаторічна трав’яниста рослина заввишки близько 70–80 см, що належить до виду Datura innoxia. Кущ прямостоячий, розгалужений і вкритий волосками, має зелене або темно‑фіолетове забарвлення. Листки чергові, яйцеподібні з загостреною верхівкою, злегка виїмчасті по краях. При пошкодженні всі частини рослини випускають характерний смердючий запах, що нагадує протухле арахісове масло.
Квітки одинарні та білі, розташовуються в основі розвилок стебел. Вони відкриваються вночі і залишаються відкритими лише за похмурої погоди. Чашечка здута, закінчується п’ятьма (іноді двома‑трьома) зубцями. Плід – багатонасіннєва сизо‑зелена або бура коробочка з тонкими голкоподібними шипами; при дозріванні вона може розтріскуватися або залишатися закритою. Насіння охристо‑жовте, має властивість зимової сплячки і може зберігатися в ґрунті протягом років.
Трубадур відомий своїми алкалоїдними властивостями: містить гіосциамін, атропін та скополамін (у стеблах 0,15 %, у коренях 0,26 % і в насінні 0,22 %). Рослина отруйна; при неправильному застосуванні може спричинити сильне отруєння з галюцинаціями. Однак у контрольованих дозах листки та насіння використовуються в медичних цілях: настоянки з листків заспокоюють нервову систему, мають спазмолітичну дію і застосовуються при бронхітах, астмі та епілепсії; відвар із квіток – при серцебитті та епілепсії. Насіння також входить до складу препаратів для боротьби з астмою.
Для вирощування Трубадура насіння замочують у холодній воді або стимуляторі росту, потім сіють на глибину 1 см у розсадочні ящики, вкривають склом і підтримують температуру близько +20 °C. Після появи сходів їх пікірують в окремі ємності при достатньому освітленні та рясному поливі. При досягненні висоти 15–20 см рослини переносять на відкритий ґрунт, де вони віддають перевагу сонячним місцям без протягів. Полив має бути регулярним, але не надмірним; у період активного росту додають органічні добрива (гній, компост) двічі на місяць.
Період цвітіння Трубадура триває з березня до листопада, а плодоносить із серпня. При правильному догляді рослина може слугувати як декоративним елементом саду, так і джерелом лікарських засобів, однак через високу токсичність її використання потребує обережності та дотримання дозувань.