Бавовник – багаторічний кущ висотою до 1,5 м, який у сільському господарстві зазвичай культивується як однорічна культура. Листя велике і серцеподібне біля основи, досягає діаметра 15 см, а квіти поодинокі, великі – до 9 см, можуть бути білими або кремовими з пурпуровим центром, при в’яненні рожевіють. Плід являє собою яйцеподібну або кулясту капсулу з 3–5 сегментів, що містить темно‑коричневе насіння довжиною 5–10 мм, покрито м’якими білими волокнами – бавовною.
З точки зору промислового використання бавовник є багатоцільовою рослиною. Після джинсування сирцю отримують високоякісне волокно, вихід якого становить приблизно 37‑38 %. Частина врожаю – насіння – утворює близько 60 % маси і багата як білком, так і олією (приблизно 29 % від маси насіння). Олію бавовнику застосовують у харчовій промисловості після рафінування через наявність антинутриента госсиполу, а також у технічних цілях. Після переробки насіння залишається шрот, який при термічній обробці (наприклад, подвійним гарячим пресуванням) стає придатним для годівлі тварин.
Крім того, бавовник характеризується практично безвідходною виробничою схемою: відходи – лінт, що утворюються після відділення волокна, можуть використовуватися як стратегічна сировина в різних галузях. Шрот високої якості (вихід 77‑78 %) містить 1,7–1,8 кормових одиниць і забезпечує додатковий прибуток для виробників. Таким чином, бавовник є цінною рослиною з широким спектром застосувань – від текстильної промисловості до харчової та кормової галузі, а також як сировина для виробництва технічних матеріалів.