В Індонезії заявили, що програма безплатного харчування підвищує попит на овочі, яйця та продукцію тваринництва
Міністр сільського господарства Індонезії заявив, що програма безплатного харчування посилює попит на овочі, птицю, яйця та іншу агропродукцію, підтримуючи сільську економіку.
Програма безплатного харчування в Індонезії вже має помітний мультиплікативний ефект для сільської економіки, вважає міністр сільського господарства Анді Амран Сулаіман. За повідомленням ANTARA, він закликав не розглядати ініціативу як окремий соціальний захід, оскільки, за його оцінкою, вона активізує як upstream-, так і downstream-сегменти агропродовольчого ланцюга.
Міністр заявив, що від програми виграють фермери, тваринники, торговці та малий бізнес у сільських районах. Як приклад він навів овочівників і виробників продукції садівництва, які вже відчувають прямий ефект від зростання попиту. За його словами, посилення закупівель веде до розширення виробництва та підвищення економічної цінності овочевої продукції.
Сулаіман окремо наголосив на впливі на тваринницький сегмент. Він зазначив, що програма підвищила активність у секторі птахівництва та виробництва яєць, де попит став стабільнішим і передбачуванішим. За його оцінкою, позитивний ефект охоплює близько 3,8 млн тваринників, включно з виробниками птиці, великої рогатої худоби та кіз.
Окрім виробництва, міністр вказав на розширення дистрибуції та торгівлі продовольством. Він заявив, що програма формує пов’язану економічну екосистему, здатну зміцнювати локальну стійкість у селах. Очікуваний обіг коштів, за його словами, може сягнути сотень трильйонів рупій, причому значна частина цього потоку залишиться саме у сільській місцевості.
Влада розглядає ініціативу як інструмент одночасно для підтримки національної продовольчої безпеки та пожвавлення сільської економіки. У цьому сенсі програма стає не лише соціальним, а й агроекономічним заходом: вона створює гарантований канал попиту на овочі, яйця та тваринницьку продукцію, а отже може впливати на структуру виробництва, завантаження сільських постачальників і стійкість доходів в аграрних регіонах.