Центральна Ява прискорює сівбу рису через загрозу тривалого сухого сезону Ель-Ніньйо
Влада і фермери Центральної Яви прискорюють посівну кампанію, щоб встигнути використати залишкову вологу до настання тривалого сухого сезону. Ризики пов'язані з посиленням Ель-Ніньйо та зменшенням опадів нижче норми.
У Центральній Яві влада та фермери прискорюють сівбу рису, готуючись до довшого і сухішого сезону 2026 року. ANTARA повідомляє, що попри дощі, які ще тривають у квітні, прогноз щодо Ель-Ніньйо вже змусив регіон активізувати підготовку. Для одного з головних рисовиробничих районів Індонезії питання стоїть не лише в строках польових робіт, а й у збереженні продовольчої стабільності на тлі очікуваного дефіциту вологи.
За оцінкою індонезійського метеорологічного агентства BMKG, у південній частині Центральної Яви сухий сезон загалом розпочнеться у травні 2026 року. В окрузі Чилачап він очікується у другій десятиденці травня, а в окремих південно-східних прибережних районах, зокрема Бінангуні та Нусавунгу, — вже в першій декаді місяця. Тривалість сезону оцінюється в 140–180 днів із піком у серпні. У Баньюмасі сухий період настане поступово, а в північних районах округу Пурбалінгга початок прогнозується у червні.
Фахівець метеостанції Тунггул Вулунг у Чилачапі Тегух Вардойо зазначив, що головна особливість цього року — очікувані опади нижче кліматичної норми. Це суттєво відрізняється від 2025 року, коли в частині південних районів регіону фактично не було вираженого сухого сезону. Тепер поєднання меншої кількості опадів і вищих температур підвищує ризики саме для водозалежного рисівництва. Професор Університету Джендерал Соедірман Тоток Агунг Дві Хар'янто прямо попередив, що рослини одночасно зіткнуться з двома стресами — нестачею води та високою температурою.
У відповідь регіон робить ставку на раннішу сівбу, щоб культури встигли використати залишкову вологу до приходу посухи. Експерти рекомендують закладати розсадники ще до завершення першого збирання врожаю, щоб одразу переходити до наступного циклу без паузи. Одночасно просуваються більш посухостійкі сорти, зокрема upland rice, а також посилюється робота з водною інфраструктурою: накопичувальними басейнами, колодязями, насосним зрошенням, трубопроводами та глибокими свердловинами. Важливим залишається й питання пального, оскільки насосні системи потребують стабільного та доступного енергозабезпечення.
Сільськогосподарське управління округу Чилачап уже координує прискорення сівби через мережу дорадчих служб і стежить за роботою зрошувальних каналів від магістральних до найдрібніших рівнів. Фермерам рекомендують використовувати посухостійкі сорти Inpari 46, Cakrabuana та Respati. Водночас Чилачап залишається стратегічним рисовим районом: площа рисових полів тут становить 67 031 гектар, а у 2025 році виробництво досягло 855 042 тонн рису-сирцю, що відповідає 507 438 тоннам продовольчого рису. Такий запас міцності важливий, але, як наголошує ANTARA, за тривалої посухи вирішальними стануть адаптація, координація та ефективне управління водою.