Уряд Індії вимагає від банків стандартизувати кредитування контрактного фермерства протягом 6-12 місяців

Уряд Індії доручив державним банкам (PSB) та Індійській банківській асоціації (IBA) розробити стандартизований кредитний продукт і єдину документацію для контрактного сільського господарства протягом наступних 6-12 місяців. Метою цієї ініціативи є зміцнення виробничо-збутового ланцюга «від ферми до столу» шляхом покращення агрегації продукції, розвитку інфраструктури та підвищення рівня переробки. Очікується, що нові правила допоможуть фермерам утримувати більшу частку від кінцевої ціни для споживача.

Запропонована модель контрактного фермерства передбачає створення тристоронньої угоди між фермером, спонсором (покупцем) та банком. Платежі будуть маршрутизуватися через ескроу-рахунки з чітко визначеним механізмом розподілу грошових потоків. Кредитні ліміти включатимуть фінансування витрат на ресурси, авансові платежі за закупівлі, складські розписки та капітальні вкладення в переробку. Головним критерієм при прийнятті рішення про кредитування стане надійність договору купівлі-продажу, а не наявність традиційної застави.

На сьогодні банки документують подібні угоди по-різному, що призводить до зростання юридичних витрат і сповільнення процесу схвалення кредитів. Стандартизація правил обробки претензій щодо якості та зміни цін повинна спростити процес вирішення суперечок, спираючись на державне законодавство про контрактне сільське господарство. Це зменшить потребу в індивідуальних юридичних розглядів по кожному окремому випадку.

Крім контрактного фермерства, уряд вивчає можливість використання гарантійних механізмів, таких як CGTMSE та NCGTC, для фінансування ланцюгів створення вартості в агропромисловому комплексі. Це особливо важливо для компаній-агрегаторів та первинних переробників, які мають стабільні грошові потоки, але не мають активів для надання застави. Без таких гарантій багато цінних проектів у сільському господарстві відхиляються банками або стикаються з труднощами при отриманні фінансування.

Ще одним важливим напрямком стало розвиток районних центрів прокату сільгосптехніки (CHC). Враховуючи, що близько 86% земельних володінь в Індії є дрібними (менше двох гектарів), купівля власної техніки економічно недоцільна. Фінансування таких центрів буде оформлятися як кредити для мікро- та малих підприємств, де проектне завантаження техніки оцінюється за календарем сільськогосподарських робіт, а державні субсидії на обладнання інтегруються безпосередньо у фінансову схему.