Саміт Сі та Трампа може принести агроугоду, але Китай стримує попит на сою зі США
Напередодні саміту в Пекіні ринок очікує розширення закупівель зерна та м’яса з боку Китаю, однак учасники торгівлі не прогнозують великого нового стрибка імпорту американської сої.
Китай і США можуть вийти на нову сільськогосподарську домовленість у межах саміту лідерів двох країн, однак трейдери та аналітики не очікують різкого розширення китайських закупівель американської сої. Про це повідомив Reuters. Йдеться про зустріч Дональда Трампа і Сі Цзіньпіна 14–15 травня, на якій аграрна тема розглядається як одна з небагатьох менш конфліктних зон у двосторонніх відносинах.
За даними Reuters, Білий дім домагається від Пекіна масштабніших зобов’язань щодо закупівлі сої та іншої аграрної продукції. У поїздці також візьмуть участь понад десяток керівників і CEO американських компаній, серед яких голова зернотрейдера Cargill Браян Сайкс. Це підкреслює, що аграрна торгівля залишається важливою частиною переговорів поряд із більш чутливими політичними питаннями.
Водночас співрозмовники агентства вважають, що найімовірнішим результатом стануть додаткові угоди щодо кукурудзи, сорго, борошномельної пшениці, а також яловичини та м’яса птиці. Директор пекінської консалтингової компанії Trivium China Івен Роджерс Пей зазначив, що простір для домовленостей за цими позиціями ще залишається. У 2024 році Китай закупив такої продукції приблизно на 4,5 млрд доларів, що значно менше за вартість імпорту сої.
Соя залишається головним обмежувачем для масштабнішої угоди. За даними Reuters, у 2024 році, ще до повернення Трампа до Білого дому, Китай отримав лише близько 20% своїх поставок сої зі США проти 41% у 2016 році. Минулого року частка американської сої в китайському імпорті становила лише 15%. Ослаблення інтересу пов’язують як зі слабшим внутрішнім попитом, так і з дешевшими альтернативами з Бразилії.
Ринок також чекає роз’яснень щодо торішнього зобов’язання Китаю щороку купувати 25 млн тонн сої до 2028 року. Аналітики підкреслюють, що Пекін офіційно не підтвердив усі деталі цієї домовленості, а також незрозуміло, чи йдеться про календарні, чи про маркетингові роки. Тому навіть у разі політичного прогресу підсумкові обсяги можуть залежати від трактування вже наданих обіцянок, а не лише від нових рішень саміту.
Для світового аграрного ринку ця історія важлива з кількох причин. По-перше, будь-яка конкретика щодо закупівель кукурудзи, сорго, пшениці, яловичини та птиці може вплинути на торговельні потоки й цінові очікування. По-друге, відсутність великого прориву по сої показує, наскільки сильно Бразилія зміцнила свої позиції на китайському ринку. Для експортерів це означає, що навіть політично сприятливий саміт не гарантує повернення до колишньої структури попиту.