Ризик збоїв у Ормузькій протоці посилює тиск на залежний від добрив агросектор Туреччини
Турецьке сільське господарство, яке вже зазнало втрат через посуху та морози, отримало новий виклик: потенційні перебої постачання добрив через Ормузьку протоку.
Аграрний сектор Туреччини у 2026 році працює під подвійним тиском: кліматичні втрати та дорожчання ресурсів доповнюються геополітичним ризиком для постачання добрив через Ормузьку протоку. Hurriyet Daily News повідомляє, що на тлі конфлікту навколо Ірану саме канал поставок добрив став одним із найчутливіших вузлів для майбутнього сезону.
У матеріалі наведена динаміка скорочення виробництва у 2025 році: мінус 2 відсотки у першому кварталі, мінус 3,5 відсотка у другому та мінус 12,7 відсотка у третьому. У підсумку агросектор, за оцінкою джерела, скоротився на 8,8 відсотка рік до року, що підкреслює масштаб накопичених проблем і низьку стійкість до шоків.
Міністр фінансів Мехмет Шімшек раніше пояснював спад переважно тривалими морозами та посухою. Водночас представники професійної спільноти вказують на системний характер кризи. Голова палати агроінженерів ZMO Бакі Ремзі Суїчмез наголосив, що ключова проблема полягає не лише в погоді, а й у структурних слабкостях та недостатній підтримці.
Серед факторів, які одночасно тиснуть на виробництво, названо посуху, морози, град, повені, ящур і поширення коричнево-мармурового клопа. За його оцінкою, спеціальних економічних та аграрних пакетів підтримки, адекватних рівню ризику, запроваджено не було, а залежність від імпортних ресурсів залишається високою.
Додатковий зовнішній ризик підтверджується міжнародними оцінками. У статті з посиланням на дані СОТ зазначено, що через Ормузьку протоку проходить близько третини світового експорту добрив. Це створює ризики не лише для Туреччини, а й для великих імпортерів, зокрема Індії, Таїланду та Бразилії.
Експерти визнають, що наразі Туреччина має достатні внутрішні запаси добрив, проте у разі затяжних перебоїв можливе зниження врожайності та пропозиції в наступний період збирання. Для агроекономіки це означає новий виток цінового тиску, потребу в перегляді закупівельних стратегій і прискорення структурних рішень для стійкості галузі.