Обмеження безмитного імпорту цукру до ЄС зіткнуло інтереси буряківників, переробників і харчових компаній
План Єврокомісії тимчасово обмежити частину безмитного імпорту цукру загострив конфлікт між виробниками цукрових буряків, переробниками тростинної сировини та великими харчовими компаніями.
План Європейської комісії тимчасово обмежити частину безмитного імпорту цукру посилив протистояння всередині європейського цукрового ринку. За даними джерела, суперечка розгорнулася між виробниками та переробниками цукрових буряків, з одного боку, і переробниками тростинного цукру разом із міжнародними харчовими корпораціями - з іншого. Для аграрного сектору це питання важливе не лише через ціни, а й через майбутню структуру переробки та торгівлі всередині ЄС.
Йдеться про можливе річне призупинення так званого режиму inward processing. Цей механізм дозволяє компаніям ввозити цукор без мита за умови, що після переробки він буде реекспортований. За інформацією джерела, держави-члени мали голосувати за однорічне призупинення, яке в разі схвалення набуде чинності 27 травня. У Брюсселі вважають, що схема могла застосовуватися не зовсім за первинним призначенням.
Буряківники та переробники стверджують, що між приблизно 700 тис. тонн цукру, ввезеного за цією схемою, і фактичним обсягом подальшого реекспорту є невідповідність. Хоча такі поставки становлять лише близько 5% загального споживання цукру в Євросоюзі, фермери сподіваються, що тимчасова зупинка імпорту підтримає внутрішні ціни. Особливо активно цього домагаються виробники у країнах із потужним буряковим сектором, зокрема у Франції, Німеччині та Польщі.
Інша частина ринку попереджає про побічні наслідки. Представники переробників тростинного цукру та лобістські групи, що представляють виробників від Mars до Coca-Cola, вважають, що обмеження постачання може зробити європейську продукцію дорожчою та підштовхнути компанії до перенесення виробництва за межі ЄС. У матеріалі наведено позицію учасників ринку, за якою довгостроково це може поставити питання, де вигідніше розміщувати переробку для ринків, що зростають.
Економічне тло цього конфлікту також неоднозначне. Європейські ціни на цукор за 12 місяців до лютого знизилися приблизно на 40%, однак усе одно залишалися приблизно на 200 доларів за тонну вищими за котирування білого цукру в Лондоні. Фермери скаржаться на високі витрати і слабше внутрішнє споживання, тоді як переробники нагадують, що режим безмитного ввезення допомагає європейським виробникам солодощів і напоїв зберігати конкурентоспроможність на зовнішніх ринках.
Додатковий контекст пов'язаний із торговельною політикою ЄС. Тимчасове призупинення режиму розглядається і як спосіб частково компенсувати майбутні безмитні поставки, які можуть зрости в межах угоди Mercosur із південноамериканськими виробниками цукру. Водночас не всі учасники ринку вірять, що цей крок реально врятує європейський буряковий сектор: у джерелі зазначено, що він і так виробляє більш ніж на 2 млн тонн цукру більше, ніж регіон щороку споживає. Це означає, що навіть після обмеження імпорту суперечка про перевиробництво та конкурентоспроможність не зникне.