Нігерія закріплює заборону на експорт сирого ши і робить ставку на переробку всередині країни
Нігерія продовжує заборону на експорт сирого горіха ши, намагаючись перенаправити додану вартість у переробку, зайнятість і агроекспорт усередині країни.
Нігерія посилює політику відмови від експорту сирого горіха ши та переводить галузь у бік внутрішньої переробки. Про це повідомила газета The Punch 28 квітня після виступу представників країни на конференції Shea 2026: Beyond Borders в Аккрі. Влада прямо заявила, що епоха експорту сировини з подальшим імпортом готової продукції має завершитися, а майбутнє зростання повинно будуватися на промисловій переробці, створенні робочих місць і глибшій участі у глобальному ланцюгу вартості.
Уряд почав цей курс у серпні 2025 року, коли запровадив початкову шестимісячну заборону на експорт сирого ши. 26 лютого 2026 року президент Бола Тінубу продовжив обмеження ще на рік, до кінця лютого 2027 року. Тепер увесь експорт ши має проходити через рамку Nigeria Commodity Exchange, а попередні винятки для прямих відвантажень сирого горіха скасовано. Таким чином держава намагається примусово спрямувати сировину на внутрішні переробні потужності.
Економічна логіка реформи зрозуміла. За даними публікації, Нігерія виробляє від 350 тис. до 500 тис. тонн горіха ши на рік, що близько до 40% світової пропозиції. Але за такого масштабу країна отримує лише близько 1% від глобального ринку ши обсягом 6,5 млрд доларів, оскільки основна частина продукції йде на експорт у сирому вигляді. Перероблене масло ши, яке використовується в косметиці, харчовій промисловості та фармацевтиці, продається у 10–20 разів дорожче за сирий горіх. Уряд заявляє, що хоче збільшити доходи від переробленого ши з нинішніх приблизно 65 млн доларів до 300 млн доларів у найближчій перспективі і потенційно до 3 млрд доларів до 2027 року.
Однак перехід не минає без витрат. Після запровадження першої заборони внутрішні ціни на сирий горіх ши, за даними статті, впали на 33% лише за три дні. Це стало важким ударом по сільських збирачах і дрібних учасниках ринку, для яких продаж сировини є головним джерелом доходу. Додаткова проблема полягає в тому, що номінальна потужність переробки в країні становить близько 160 тис. тонн, але працює лише на 35–50% через слабку інфраструктуру, ненадійне електропостачання, нестачу технологій та обмежений доступ до фінансування.
Реформа має і соціальний вимір. У статті йдеться, що близько 95% зайнятих у збиранні та первинній переробці ши на початок 2025 року становили сільські жінки. Влада пов’язує захист паркових насаджень ши з кліматичною стійкістю, лісовідновленням і жіночими доходами. При цьому Нігерія діє не наодинці: Буркіна-Фасо, Малі, Кот-д’Івуар, Того і Гана також запровадили або готують обмеження на експорт сирого ши. Це означає, що Західна Африка дедалі активніше намагається забрати більшу частку вартості у власному агропромисловому ланцюгу, а не залишати основну маржу переробникам у Європі та Азії.