Міністр сільського господарства Індонезії виділив 1,3 трлн рупій на підтримку фермерів Південного Папуа
У межах масштабної програми модернізації аграрного сектору уряд Індонезії спрямував значні інвестиції в розвиток сільського господарства регіону Мерауке.
Міністр сільського господарства Індонезії Анді Амран Сулайман оголосив про виділення пакету сільськогосподарської допомоги на суму 1,3 трильйона рупій (близько 70 мільйонів доларів США) для Південного Папуа на 2026 фінансовий рік. Офіційна передача обладнання відбулася 4 липня в районі Мерауке в межах заходу, присвяченого розвитку рисових полів та оптимізації земельних ресурсів на площі 137 000 гектарів.
Ця ініціатива спрямована на прискорення переходу до сучасного механізованого сільського господарства, що має зміцнити продовольчу безпеку регіону та підвищити конкурентоспроможність продукції. За словами міністра, ця підтримка є стратегічним кроком для забезпечення продовольчого суверенітету країни та значного поліпшення добробуту місцевих фермерів.
Технічна оснащеність нового пакету допомоги включає 122 зернозбиральні комбайни, 810 двоколісних і 477 чотириколісних тракторів, 12 сільськогосподарських дронів та 1188 водяних насосів. Крім машинного парку, уряд надав фермерам 3 мільйони кілограмів добрив, субсидії на добрива в розмірі 22 000 тонн, 36 229 кілограмів пестицидів, а також обладнання для первинної переробки врожаю, зокрема 12 молотарок.
Окремо варто зазначити інвестиції в розвиток плантаційних культур: на закупівлю кокосового насіння та саджанців було виділено 12,2 мільярда рупій (близько 659 тисяч доларів США). Міністр Сулайман наголосив, що успішне впровадження технологій уже приносить результати: використання сучасної техніки дозволило збільшити індекс врожайності в Мерауке до двох циклів на рік, що перевищує середній національний показник, який варіюється від 1,6 до 1,7 раза.
Анді Амран Сулайман висловив особливу гордість тим, що місцеві жителі успішно опанували керування сучасною аграрною технікою. Він зазначив, що рівень технологізації в Мерауке тепер можна порівняти з практиками в таких розвинених країнах, як Китай, Японія та США. Програма розглядається не лише як матеріальна підтримка, а й як ініціатива з передачі технологій молодому поколінню фермерів, що забезпечить сталий розвиток регіону в майбутньому.