Мадхя-Прадеш заявив, що e-Vikas переводить закупівлі добрив до попиту за потребами культур
Влада індійського штату Мадхя-Прадеш заявила, що цифрова система e-Vikas вже змінила поведінку фермерів під час купівлі добрив. Платформа пов’язує розподіл із площами та структурою посівів, скорочує черги й просуває точніше внесення поживних речовин.
Влада індійського штату Мадхя-Прадеш заявила, що нова цифрова система e-Vikas уже змінює поведінку фермерів під час закупівлі добрив і переводить попит від звичних масових закупівель до точнішого, заснованого на потребах культур підходу. Про це в інтерв’ю The Economic Times розповів секретар сільського господарства штату Нішант Варваде. Для ринку мінерального живлення це помітна новина, адже йдеться не просто про цифровий сервіс, а про спробу перебудувати саму логіку розподілу та застосування добрив.
Повномасштабний запуск e-Vikas відбувся 1 квітня 2026 року після пілота у трьох округах, розпочатого в жовтні 2025-го. Система пов’язана з AgriStack і використовує електронні талони, QR-коди та розподіл, прив’язаний до земельного банку і структури посівів конкретного господарства. За словами Варваде, до 4 травня через платформу вже отримали послуги близько 1,3 млн фермерів, а обсяг розподілених добрив наблизився до 2 лакхів тонн. Головна практична зміна, на якій наголошує штат, — майже повне зникнення черг біля точок продажу.
Посадовець стверджує, що платформа не обмежує доступ фермерів до додаткових обсягів, а лише задає рекомендований орієнтир за нормами, прив’язаний до культур і наукових рекомендацій ICAR. При цьому менш ніж 5% користувачів запитували додаткові кількості. Влада трактує це як ознаку того, що фермери стали краще співвідносити покупки з реальною потребою посівів, а не закуповувати добрива наперед без чіткого розрахунку.
Система охоплює всі 55 округів штату і будується навколо трьох реєстрів AgriStack: Farmer ID, Farm ID з геолокацією та динамічного Crop ID. Варваде каже, що приблизно 90% фермерів уже внесені до платформи. Для тих, хто поки не підключений або стикається зі спірними правами на землю, орендарями, відсутністю записів чи іншими винятковими ситуаціями, передбачений окремий механізм перевірки: заявка надсилається уповноваженому працівнику, і в нормі підтвердження має тривати до 24 годин.
Ще одна важлива деталь — влада намагалася мінімізувати опір не лише з боку фермерів, а й з боку ринку збуту. За словами Варваде, перед запровадженням системи штат провів численні консультації приблизно з 10 тис. ритейлерів добрив, а частину їхніх пропозицій було вбудовано в модель роботи. Крім того, пілотується доставка добрив додому у трьох округах, а надалі цю послугу планують масштабувати, щоб фермер міг сам обирати, що купувати, де купувати і коли забирати.
У ширшому сенсі e-Vikas у Мадхя-Прадеш можна розглядати як агрополітичний експеримент з поєднання управління поставками, контролю попиту та популяризації збалансованого живлення рослин. Влада штату прямо пов’язує проєкт із підвищенням ефективності використання добрив, покращенням стану ґрунту та зростанням продуктивності. Якщо модель збереже нинішні показники охоплення й справді утримає попит у межах потреб конкретних культур, вона може стати орієнтиром і для інших регіонів Індії.