Кенійські випускники використовують ШІ та цифрові платформи, щоб зробити фермерство прибутковим на тлі браку робочих місць
У Кенії молоді випускники дедалі частіше йдуть у сільське господарство і використовують ШІ, соцмережі та цифрові сервіси для продажу, діагностики культур, управління живленням ґрунту й обліку молочного господарства.
У Кенії молоді випускники дедалі активніше розглядають сільське господарство як повноцінну професію та джерело доходу на тлі дефіциту формальної зайнятості. Al Jazeera описує, як в окрузі Керічо фермери з вищою освітою поєднують традиційне виробництво з цифровими інструментами, щоб продавати продукцію, керувати ризиками та підвищувати прибутковість господарств.
Одна з героїнь матеріалу, 33-річна Чепкорір Ротіч із села Кібойто, після коледжу розраховувала працювати за спеціальністю бізнес-адміністратора, але за роки пошуку отримувала лише короткострокові контракти, найвищий з яких давав близько 200 доларів на місяць у Найробі. Тепер вона щодня до світанку доїть корів, продає молоко, доглядає птицю і збирає овочі під уже отримані замовлення. Для просування продукції та обміну знаннями Ротіч використовує соціальні мережі й веде YouTube-канал, а її аудиторія в соцмережах наближається до 50 тисяч підписників.
Ротіч заперечує стереотип, що африканський фермер обов’язково літній. Вона нагадує, що ФАО оцінює середній вік африканського фермера приблизно у 60 років, але вважає, що проблема полягає не у небажанні молоді працювати на землі, а насамперед у доступі до самої землі, якою частіше володіють старші покоління. За її словами, вона починала з городу на території орендованого житла і дійшла до ситуації, коли після взаєморозрахунків за оренду господар залишався їй винен, бо купував у неї молоко й овочі.
Експерт з агроекономіки та продовольчих систем Кірінгаї Камау з Університету Найробі вважає, що саме молодь здатна найшвидше впроваджувати технологічні рішення в агросектор. Він повідомив про створення навчального центру з агроекології та ШІ в Університеті Муранга, який має готувати молодих людей до роботи з агроданими та до взаємодії з інфраструктурою, корисною як для фермерів, так і для місцевої влади.
Ще один фермер, 32-річний Джеффрі Кіпроп із села Капторої, має диплом з інформаційних технологій 2017 року, але постійної офісної роботи так і не отримав. За його словами, найвищий контракт на ІТ-роботи приносив 15 тисяч кенійських шилінгів, тоді як тепер змішане господарство дає близько 7 тисяч шилінгів на день. Він утримує корів і курей, вирощує чай, каву, капсикум, капусту та квасолю, а в роботі використовує Plantix для діагностики хвороб і дефіциту живлення за фото, платформу Virtual Agronomist для картування полів і формування плану живлення за даними ґрунту, а також Digicow для обліку надоїв, використання кормів і контролю прибутковості молочної ферми.