Індійські агрохімічні компанії закликають до захисту даних для стимулювання інновацій

П'ять найбільших індійських виробників агрохімікатів об'єднали зусилля, щоб закликати уряд країни включити положення про захист регуляторних даних до проекту закону «Про регулювання пестицидів 2025 року» (Pesticides Management Bill, 2025). До цієї групи увійшли компанії Crystal Crop Protection, Rallis India, Dhanuka Agritech, PI Industries та Godrej Agrovet, що виступають під егідою галузевої організації CropLife India. На думку учасників ринку, поточне законодавство сповільнює приплив інновацій та впровадження безпечніших молекул пестицидів у країні.

Суть пропозиції полягає у наданні компанії-розробнику п'ятирічного періоду ексклюзивного доступу до даних про безпеку, ефективність та залишкові кількості препарату, які були отримані під час дорогих досліджень. Після закінчення цього терміну інформація стане доступною для всієї галузі, включаючи виробників генериків. Представники компаній наголошують, що така міра не торкнеться вже зареєстрованих продуктів, а стосуватиметься лише нових молекул та нових способів їх застосування.

Експерти галузі зазначають, що поточна економічна модель не стимулює розвиток нових хімічних рішень. Реєстрація інноваційного препарату в Індії коштує компаніям 40-50 млн рупій і потребує 6-8 років місцевих польових випробувань. При цьому конкуренти можуть отримати доступ до тих самих даних лише за 7,5 млн рупій через рік. Впровадження п'ятирічного «вікна» ексклюзивності дозволить компаніям окупити свої інвестиції в дослідження та розробки, перш ніж продукт стане загальнодоступним на ринку.

Згідно зі звітом CropLife India та Yes Bank, щорічні втрати сільськогосподарської продукції в Індії через шкідників, бур'яни та хвороби становлять від 10 до 35 відсотків, що у грошовому еквіваленті сягає 2 трлн рупій. Враховуючи кліматичні зміни та зростання резистентності шкідників до старих препаратів, країні життєво необхідні молекули з низькими дозуваннями. Наразі в Індії зареєстровано лише 380 з 1200 пестицидних молекул, що використовуються у світі, що обмежує конкурентоспроможність індійського агросектору на експортних ринках.

Міжнародний досвід також підтверджує ефективність подібних заходів. Наприклад, у Китаї термін захисту даних становить шість років, у США, Таїланді та Бразилії — до десяти років, а в ЄС — до десяти-тринадцяти років. За словами Анкура Аггарвала, голови CropLife India, запровадження правового захисту дозволить індійським фермерам швидше отримувати доступ до найсучасніших засобів захисту рослин, що зрештою підвищить продовольчу безпеку та експортний потенціал країни.