Слабкий мусон і криза в Ормузькій протоці можуть розігнати індійські витрати на добрива до ₹3 lakh crore
Перебої в Перській затоці та прогноз слабкого мусону посилюють тиск на індійський ринок добрив: субсидії можуть зрости до ₹2,75-3 lakh crore, а ризики для посівної та продовольчої інфляції помітно підвищуються.
Індійський аграрний сектор одночасно зіткнувся з двома ударами: погіршенням прогнозу щодо мусону та перебоями у постачанні добрив через Ормузьку протоку. Economic Times пише, що конфлікт на Близькому Сході порушив морську логістику саме в той момент, коли країна входить у критичну фазу посівної кампанії kharif. Для Індії це особливо чутливо, оскільки країна залишається одним із найбільших у світі споживачів добрив і сильно залежить від імпорту сировини та готової продукції з країн Перської затоки.
За даними видання, India Meteorological Department зберіг прогноз мусонних дощів на рівні 90% від довгострокової норми, а ймовірність формування El Niño в сезон червень-вересень оцінюється у 92%. Це означає ризик найслабшого мусону більш ніж за десятиліття. На такому тлі будь-яке порушення поставок добрив стає не просто зовнішньоторговельною проблемою, а прямим фактором ризику для врожаю, темпів сівби та майбутньої продовольчої інфляції.
Фінансове навантаження вже швидко зростає. За оцінкою Crisil Intelligence, ціни імпорту сечовини та DAP піднялися майже до $950 за тонну, що означає зростання приблизно на 123% для сечовини і на 39% для DAP порівняно з докризовим рівнем. Експерти, опитані ET Online, очікують, що загальні витрати на субсидії для добрив можуть сягнути ₹2,75-3 lakh crore проти бюджетної оцінки близько ₹1,7 lakh crore. Іншими словами, додатковий тиск на бюджет може становити близько ₹1 lakh crore у межах фінансового року.
Окремий ризик пов’язаний із логістикою. У публікації йдеться про різке скорочення судноплавства через Ормуз, а також про те, що щомісяця під загрозою опиняється торгівля 3-4 млн тонн добрив. Для посівної kharif це критично, тому що закупівлі та постачання сечовини необхідно забезпечувати саме зараз. Аналітики при цьому зазначають, що поточні запаси поки дозволяють уникнути негайної паніки, однак найбільше занепокоєння викликає вже не kharif, а наступний сезон rabi, якщо криза в регіоні затягнеться.
Стаття також підкреслює ширший макроекономічний ефект. Зростання цін на добрива збільшує імпортний рахунок, посилює тиск на рупію і може розширити бюджетний дефіцит, якщо держава продовжить утримувати внутрішні ціни для фермерів. Водночас влада, як очікують економісти, навряд чи перекладатиме подорожчання на аграріїв: раніше, під час шоку, пов’язаного з війною Росії проти України, видатки на субсидії вже різко зростали. У результаті Індія намагається одночасно захистити посівну кампанію, стримати роздрібні ціни на продовольство і компенсувати геополітичний удар по ланцюгах постачання агрохімії.