ICAR у Хайдарабаді заявляє, що розумне покриття насіння може підвищити врожайність до 37%
Індійський інститут олійних культур у Хайдарабаді представив біополімерну технологію покриття насіння, яка в польових випробуваннях забезпечила приріст урожайності від 12% до 37%.

Індійський інститут досліджень олійних культур IIOR у Хайдарабаді розробив і продемонстрував біополімерну Smart Seed Coating Technology, яка, за даними ICAR, здатна підвищити врожайність до 37% порівняно зі звичайним насінням. У повідомленні, на яке посилається BusinessLine, зазначається, що технологія вже запатентована в Індії та призначена для підвищення якості насіння, кращого старту посівів і стійкості рослин до біотичних та абіотичних стресів.
Суть рішення полягає в тому, що насінина покривається біорозкладним шаром, який доставляє мікроорганізми, елементи живлення та засоби захисту безпосередньо в зону контакту насіння з ґрунтом. Такий підхід має покращувати схожість і ранній ріст рослин, коли майбутня врожайність часто втрачається ще до формування повноцінного стеблостою. В ICAR наголошують, що слабкий розвиток культури на початковому етапі залишається однією з найстійкіших проблем індійського землеробства.
Польові випробування охопили сім культур: сою, кукурудзу, арахіс, нут, бавовник, гірчицю та голубиний горох. За даними ради, приріст продуктивності становив від 12% до 37% порівняно з необробленим насінням. Демонстрації в Телангані показали збільшення врожайності приблизно на 30% для арахісу та сої порівняно зі стандартною практикою. Це робить технологію помітним інструментом не лише для олійного сектору, а й для ширшого кола польових культур.
ICAR також навела конкретні показники врожайності за 2025-26 рік. Для арахісу називали 1,8 тонни з гектара влітку, 2,26 тонни в kharif і 2,4 тонни в rabi. Для сої вказувалася врожайність 1,02 тонни, для гірчиці 1,46 тонни, для соняшнику від 1 до 1,35 тонни, для рицини 1,98 тонни, а для кунжуту від 0,5 до 0,9 тонни. Таким чином, розробники намагаються показати практичну, а не лише лабораторну цінність покриття.
Технологію пропонують адаптувати для зернових, мілетів, бобових, овочів і садівничих культур, особливо для богарних територій, які в Індії сильно залежать від нестабільних мусонів і посух. Наступним етапом ICAR називає співпрацю з державними насіннєвими корпораціями, фермерськими виробничими організаціями та приватними компаніями для масштабування рішення. Якщо цей етап буде успішним, покриття насіння може стати одним із найбільш прикладних інструментів підвищення стійкості посівів у регіонах з обмеженою вологою.