Австралійські фермери чекають полегшення після однієї з найтяжчих мишачих навал
У зернових районах Західної Австралії мишача навала збіглася з посівною і сягнула щільності до 8 тисяч гризунів на гектар, але вчені бачать ознаки швидкого спаду.
У сільськогосподарських районах Західної Австралії триває одна з найтяжчих мишачих навал за останні роки, однак учені вже бачать ознаки того, що пік може залишитися позаду. The Conversation пише, що в окремих зонах північного wheatbelt фіксували до 8 тис. мишей на гектар, тобто приблизно в десять разів більше за поріг, за яким офіційно говорять про мишачу чуму. Для місцевих громад проблема перетворилася на щоденну кризу: мишами вкриті будинки, сараї, поля й дороги.
Поточний спалах почався у квітні після циклону, який створив ідеальні умови для стрімкого розмноження гризунів. Додаткові опади та підвищена вологість ґрунту підтримали ріст рослин і врожаю, а разом із цим дали мишам більше корму та сприятливе середовище для розмноження. Учені попереджали про ризик ще в березні на основі моделювання та польового моніторингу. Дослідники також зазначають, що великі мишачі навали такого масштабу характерні переважно для Австралії та Китаю, хоча причини цього явища досі остаточно не з’ясовані.
Автори матеріалу називають три причини, через які тиск на фермерів може почати слабшати. По-перше, у сухіший рік зменшується доступна кормова база: коли падає врожайність і слабше ростуть дикорослі рослини, чисельність мишей різко скорочується. По-друге, кількість опадів залишається найсильнішим предиктором спалахів: рясні дощі дають самкам змогу швидко розмножуватися, а самі навали зазвичай виникають приблизно через три місяці після аномально вологого періоду. По-третє, спекотне і сухе літо в Західній Австралії ущільнює та висушує ґрунт, через що мишам важче рити нори й підтримувати подальше розмноження.
Навала особливо боляче вдарила по агросектору через збіг із критичним періодом сівби. Це підштовхнуло фермерів домагатися дозволу на використання подвійної дози мишачої приманки на основі фосфіду цинку, особливо на великих зернових площах. У травні федеральний регулятор із пестицидів справді схвалив такий продукт. Прихильники рішення наголошували, що він має діяти швидше й ефективніше за стандартні препарати, а отже, зменшити втрати під час посівної.
Однак паралельно виник новий екологічний ризик. Учені побоюються, що посилена приманка може безпосередньо отруювати диких зерноїдних птахів, які живляться на полях. Один із місцевих доглядальників дикої природи повідомив про 106 знайдених мертвими або такими, що помирали, птахів у невеликій фермерській громаді Coorow; серед них були western corellas, little corellas, galahs, Regent parrots і Australian ringnecks. Хоча вторинне отруєння хижаків для фосфіду цинку вважається малоймовірним, прямий вплив на птахів поки залишається предметом занепокоєння.
У статті підкреслюється, що перевірки на вплив фосфіду цинку можливі, але вони не є стандартною швидкою процедурою і можуть тривати тижні або навіть місяці. Тому довгострокові наслідки використання сильнішої приманки поки що остаточно не зрозумілі. Водночас поєднання зимового сезону, сухіших умов і дії схваленої приманки дає аграріям надію, що тиск мишей найближчим часом почне слабшати і господарства зможуть пройти посівний цикл із меншими втратами.