Історична посуха загрожує мирровим деревам Ефіопії та доходам сільських громад
У сомалійському регіоні Ефіопії історична посуха підриває збір мирри, зменшує доходи сільських громад і ставить під загрозу глобальний ланцюг постачання цінної ароматичної сировини.
У сомалійському регіоні Ефіопії історична посуха різко посилила тиск на миррові дерева, зі смоли яких отримують один із найвідоміших ароматичних інгредієнтів для парфумерії. Associated Press повідомляє, що дерева потерпають від нестачі вологи, а молоді пагони додатково ушкоджує виснажена худоба, яка поїдає бруньки та сіянці. Для місцевих мешканців це не абстрактна екологічна проблема, а прямий удар по джерелу їхнього доходу.
Раніше у 2026 році район відвідали дослідники за підтримки American Herbal Products Association. Їхня мета полягала в тому, щоб розібратися в ланцюгу постачання та спробувати наблизити виробників смоли до прямого ринку, минаючи посередників. Нині збирачі отримують за кілограм мирри лише від 3,5 до 10 доларів, тоді як флакони парфумів із цим інгредієнтом у міжнародних брендів можуть продаватися за ціною до 500 доларів.
До дослідницької групи увійшли фахівчиня зі сталих ланцюгів постачання смол Анджанетт ДеКарло з Університету Вермонта та експерт зі смол Стівен Джонсон із FairSource Botanicals. Вони окремо наголосили на важливості традиційного способу заготівлі. Місцеві громади збирають смолу з природних ран дерева, а не роблять додаткових надрізів. Такий підхід краще захищає рослину від шкідників і хвороб та водночас дає змогу зберігати високу якість сировини.
Однак кліматичні умови швидко підривають стійкість цієї системи. За даними матеріалу, сезонні дощі в регіоні зриваються вже кілька років поспіль, а після руйнівних повеней 2023 року ситуація стала ще менш стабільною. Дорослі дерева поки що здебільшого залишаються живими, але виділяють менше смоли, а молодих рослин стає дедалі менше. Місцевий старійшина Мохамед Осман Мійір розповів, що діти, які випасають худобу, нерідко виривають сіянці, а тварини об'їдають їхні бруньки.
Паралельно посилюється і соціальний тиск. Жителі витрачають дні на пошук води для себе та стада, а пастухи проходять до 200 кілометрів до села Санкотор, де є рідкісний колодязь. Голова місцевої громади Алі Мохамед пояснив, що спочатку водою напувають тварин, і лише потім доступ отримують люди. Для найбідніших родин це особливо критично, бо власної худоби вони не мають і залежать майже виключно від продажу деревної смоли.
Матеріал також показує вразливість експортної моделі. Більшість мирри з цієї частини східної Ефіопії нині купують трейдери із сусіднього Сомалі, а сама Ефіопія не отримує з цього податкових надходжень. Дослідники й місцеві жителі сподіваються, що більш прямий вихід на ринок дозволить залишати більшу частку вартості в регіоні. Але без відновлення вологи та кращого захисту молодих дерев навіть дорослі насадження, за оцінкою дослідників, з часом можуть почати гинути.