Дискусія в Ірландії щодо наступної CAP зводить фермерські субсидії та викиди в одну площину
На тлі переговорів щодо бюджету ЄС на 2028-2034 роки в Ірландії посилилася дискусія про те, що майбутня CAP має жорсткіше пов'язувати підтримку фермерів зі скороченням викидів і забруднення води.
В Ірландії на тлі підготовки наступного бюджету ЄС на 2028-2034 роки посилилася дискусія про майбутнє Спільної аграрної політики. У колонці для The Irish Times від 8 червня економіст Джон Фіцджеральд стверджує, що подальша фінансова підтримка фермерів залишається виправданою, однак її потрібно набагато жорсткіше пов'язувати зі скороченням викидів парникових газів, забруднення води та поліпшенням біорізноманіття.
Автор нагадує, що до вступу Ірландії до Європейського економічного співтовариства у 1973 році національний бюджет напряму субсидував фермерів приблизно на рівні 3% національного доходу. У 1970 році сільське господарство давало 12% економіки країни, а харчова переробка - ще 3%. Після вступу до ЄЕС значну частину тягаря взяв на себе Брюссель через CAP, і саме тому для ірландських фермерів принципово важливо, щоб фінансування аграрної політики в новому циклі ЄС залишилося окремою, хай і меншою, захищеною статтею.
Водночас Фіцджеральд підкреслює, що економічна вага сектору вже не така, як пів століття тому. За його оцінкою, сьогодні агропродовольчий сектор дає близько 3% економіки Ірландії, а субсидії ЄС дорівнюють ще приблизно 0,7% національного доходу. Однак це не означає, що фермерство втратило значення: фермери становлять близько 4% робочої сили й залишаються, за висловом автора, хранителями землі. Саме тому аргументи на користь підтримки мають бути соціальними та екологічними, а не спиратися на перебільшену риторику про макроекономічну роль сектору.
Колонка виходить на тлі суперечок через зростання витрат на енергію та протестів фермерів. Фіцджеральд пише, що як нетто-імпортер палива Ірландія об'єктивно програє від цінового шоку, пов'язаного з війною навколо Ірану, і держава не може безкінечно компенсувати витрати всім бізнесам. На його думку, більшої уваги потребують уразливі сільські домогосподарства, залежні від гасу для опалення, тоді як прибуткові агропідприємства зрештою частково перекладуть зростання витрат у ціни.
Ключова теза матеріалу стосується клімату. Автор посилається на дані Environmental Protection Agency, згідно з якими за останні п'ять років Ірландія досягла лише обмеженого прогресу у скороченні загальних викидів, а в сільському господарстві фактично спостерігався застій. Саме тому, вважає він, наступна CAP повинна чітко прив'язувати виплати до вимірюваних результатів у сфері викидів і якості води.
Серед практичних напрямів Фіцджеральд називає скорочення використання нітратів, перехід від монокультури райграсу до травостоїв із конюшиною та переведення більшої площі в лісове господарство. Важливо, що автор не пропонує ламати фермерський уклад радикально: його аргумент полягає в тому, що найбільші екологічні ефекти можна отримати через точкові зміни, які водночас здатні дати господарствам і економічну вигоду. Для агрополітики ЄС це сигнал: питання вже не в тому, чи потрібні субсидії, а в тому, на яких умовах вони виплачуватимуться далі.