Експорт тигрової креветки зі Східного Калімантану перевищив 769,9 тонни і підтримує доходи прибережних господарств
Східний Калімантан нарощує експорт тигрової креветки. За січень-травень 2026 року поставки сягнули 769,9 тонни на суму понад 173,3 млрд рупій, а регіон пов’язує зростання зі сталою аквакультурою та логістикою.
Східний Калімантан посилює позиції на зовнішньому ринку завдяки експорту тигрової креветки. За даними, які ANTARA наводить із посиланням на регіональну службу морських справ і рибальства, у січні-травні 2026 року експорт цього продукту досяг 769,9 тонни, а його вартість перевищила 173,3 млрд індонезійських рупій, або близько 9,4 млн доларів США. У матеріалі наголошується, що саме тигрова креветка формує понад половину загальної експортної вартості рибної продукції провінції.
Публікація уточнює, що разом із тигровою креветкою регіон постачає на зовнішній ринок рожеву креветку, свіжого групера, сріблястого помфрета та білу креветку. Втім саме тигрова креветка залишається флагманським товаром. Продукція зі Східного Калімантану вже відправляється до 12 основних країн призначення, а найстійкішими ринками названо Японію, США, Китай і Малайзію.
Ключовими зонами виробництва названо чотири округи. У Кутаї-Картанегара основний випуск зосереджений у Муара-Джава, Самбоджа та Анггана, де щомісяця отримують у середньому 45-55 тонн, а до середини червня сукупний обсяг досяг 290 тонн. У Берау середній місячний випуск становить 28-35 тонн, а загальний обсяг за майже пів року досяг 190 тонн. У Пенаджам-Пасер-Утара виробництво оцінюють у 18-24 тонни на місяць, або 125 тонн із січня до середини червня, тоді як Східний Кутаї додає ще 8-12 тонн на місяць, або 60 тонн.
З погляду логістики провінція робить ставку на швидкість доставки свіжої продукції. У статті сказано, що для збереження якості працюють прискорені канали дистрибуції, включно з прямим вантажним рейсом Баликпапан-Веньчжоу, який виконується двічі на тиждень літаками Rimbun. Влада вважає це критично важливим для збереження ціни свіжих креветок, риби та крабів під час доставки іноземним покупцям.
Окремий акцент зроблено на моделі сталого вирощування Secure, яку розвивають за підтримки окружної рибної служби Берау та фонду Yayasan Konservasi Alam Nusantara. Система передбачає, що під вирощування використовується лише близько 20% площі, а решта 80% зберігається як мангрові ліси. Фермерів також навчають виробляти компост і локальні мікроорганізми з органічних матеріалів довкола ставків, щоб підтримувати родючість води та зменшувати залежність від хімічних добрив. За словами фермера Абдула Рахмана, такий підхід зробив воду чистішою, скоротив хвороби, а виробництво тигрової креветки на його господарстві зросло приблизно на 15% порівняно з традиційною моделлю.