Експорт соняшникового лушпиння приніс Казахстану понад $3 млн валютної виручки

Казахстан суттєво наростив обсяги експорту гранульованого лушпиння соняшнику. За підсумками дев'яти місяців 2026 року виручка від продажу цієї продукції зросла більш ніж у 6 разів і досягла $3,4 млн. Відповідні дані оприлюднила Національна асоціація переробників олійних культур (НАПОК).

Основним ринком збуту для казахстанських агровиробників залишається Європейський Союз, де ця сировина використовується як екологічне біопаливо на теплоелектростанціях. За січень–вересень 2026 року зовнішні відвантаження паливних гранул становили 63,2 тис. тонн, що у 3,56 раза перевищує результати аналогічного періоду минулого року. Для порівняння, за весь 2025 рік Казахстан експортував лише 33,4 тис. тонн продукції на суму трохи понад $1 млн, а головним покупцем була Польща.

Потреби європейського ринку вражають: потреба лише однієї великої станції може сягати 30 тис. тонн біопалива щомісяця. Соняшникове лушпиння є побічним продуктом переробки олійних і становить від 14% до 18% обсягу сировини. Голова правління НАПОК Ядикар Ібрагімов пояснив, що більшість підприємств галузі автоматизували процес відокремлення лушпиння, використовуючи частину для власних потреб, а надлишки гранулюючи.

На сьогодні переробкою лушпиння на пелети займаються близько 10 заводів у Казахстані. Їхня сукупна потужність сягає 10 тис. тонн на місяць, і майже весь цей обсяг йде на експорт. Експерти наголошують на головних перевагах такої моделі: повна безотходність, додатковий стабільний валютний виторг та зручна логістика завдяки пресуванню сировини в гранули.

У середньостроковій перспективі республіка здатна довести експорт гранульованого лушпиння до 250 тис. тонн на рік, що майже у 7,5 раза перевищить показник 2025 року. Стимулюватимуть цей підйом розширення посівів соняшнику, розвиток переробних потужностей та стабільно високий попит на зелену енергетику в Європі.