Експорт індійського кардамону зростає через неврожай у Гватемалі
Постачання індійського кардамону на зовнішні ринки різко зросли після сильного падіння врожаю в Гватемалі, хоча логістика через Західну Азію залишається напруженою. Ринок очікує збереження високих цін, але витрати виробників також зростають.
Індійський кардамон помітно посилив позиції на світовому ринку, і галузеві джерела говорять про фактичне подвоєння експортних відвантажень, попри тривалу кризу в Західній Азії. Головним чинником стало різке скорочення врожаю в Гватемалі, основного конкурента Індії на глобальному ринку. За даними The Hindu BusinessLine, виробництво там зменшилося майже на 50% через вплив Ла-Ніньї та атаки шкідників, тому частина міжнародного попиту переключилася на індійських постачальників.
Експортер SKM Dhanavanthan із Бодінаякканура зазначив, що світові покупці дедалі активніше переходять на преміальні індійські великі фракції, щоб зберегти регулярні поставки на свої ринки. Водночас ризики судноплавства через Ормузьку протоку залишаються високими. Через це покупці погоджуються на дорожчий фрахт і на використання безпечніших альтернативних маршрутів, аби не допустити зриву постачання індійського кардамону.
На внутрішньому ринку Індії цей зовнішній попит уже підтримує ціни. За даними матеріалу, аукціонні котирування тримаються приблизно на рівні 2200-2350 рупій за кілограм. Плантатор S. B. Prabhakar з Ідуккі повідомив, що сезон збирання поступово добігає кінця, а слабкі збори триватимуть орієнтовно до червня. Урожай сезону 2025/26 оцінюється у 35-37 тис. т завдяки кращій погоді та належному догляду за насадженнями.
За його словами, квітнева спека негативно вплинула на посадки, але рясні дощі в травні допомогли рослинам відновитися, і зараз вони перебувають у хорошому стані. Війна з Іраном спочатку ускладнила рух кардамону торговими каналами, однак ситуація поступово поліпшується. Крім того, учасники ринку припускають, що вищі ціни на нафту можуть підтримати споживання кардамону в країнах Перської затоки, які залишаються важливим напрямом збуту.
Якщо опади залишаться нормальними, а фермери й надалі якісно утримуватимуть плантації, виробництво в наступному сезоні може досягти 40 тис. т. За одночасного зростання експорту та внутрішнього попиту ціни можуть утриматися поблизу нинішніх рівнів, навіть якщо пропозиція на ринку збільшиться. Водночас виробники вже стикаються з іншим тиском: подорожчання добрив та агрохімікатів підвищує собівартість і може обмежити вигоду від сприятливої експортної кон'юнктури.