Сфероплея

Рослина віддає перевагу ділянкам із помірним освітленням та стабільною температурою води у весняний період. Вона часто зустрічається у невеликих тимчасових калюжах або затоплених низинах, де інші види водоростей не можуть закріпитися.

Морфологічна будова характеризується нитками, що не розгалужуються і складаються з подовжених клітин. Цитоплазматичні структури містять численні поясоподібні хлоропласти, що є визначальною ознакою для мікроскопічної ідентифікації роду.

Розмноження сфероплеї тісно пов'язане з утворенням ооспор, які дозволяють виду виживати в умовах несприятливого періоду пересихання водойми. Це робить рослину стійкою до коливань водного рівня, що властиво для весняних розливів.

З точки зору сільського господарства, наявність сфероплеї в зрошувальних системах може свідчити про стан екологічного балансу водойми, однак масовий розвиток іноді спричиняє замулення гідротехнічних споруд.

Головною загрозою для існування популяцій є антропогенне забруднення водойм хімічними засобами захисту рослин та надлишком мінеральних добрив.

Швидка зміна рівня води в період вегетації може призвести до незворотного пошкодження талома та припинення циклу розмноження водорості.

Знищення природного середовища існування через осушення лук або перетворення тимчасових водойм на постійні суттєво зменшує ареал поширення Sphaeroplea.

Інші види швидких нитчастих водоростей, що активно розмножуються за високих температур, можуть витісняти сфероплею, створюючи умови жорсткої конкуренції за ресурси.

Хижацький тиск з боку зоопланктону та специфічних водних мікроорганізмів також обмежує чисельність колоній, особливо на ранніх етапах розвитку.