Сферокарпові

Природний ареал цих мохів досить широкий і охоплює різноманітні кліматичні зони — від помірних до тропічних. Вони адаптувалися до життя на вологих, відкритих ділянках ґрунту, часто займаючи ніші, де інші рослини не можуть закріпитися через часті зміни вологості або порушення цілісності ґрунтового покриву.

Ботанічна будова Сферокарпових вирізняється наявністю талому та специфічних сферичних обгорток, що захищають спорогони. Саме ця унікальна форма спорогонів стала визначальною ознакою для класифікації родини. Окремо варто відзначити їхню здатність до швидкого розмноження спорами при настанні сприятливих погодних умов.

Вимоги до навколишнього середовища зводяться до забезпечення стабільного зволоження субстрату протягом періоду вегетації. Вони не витримують сильного затінення іншими видами та не переносять високих концентрацій мінеральних добрив. Агротехніка вирощування в контрольованих умовах передбачає використання спеціальних субстратів з нейтральним рівнем кислотності.

Хоча ці рослини не вирощуються в промислових масштабах, вивчення їхньої стійкості є важливим для екологічного моніторингу. Основну загрозу для природних популяцій становлять:

• Інтенсивне сільськогосподарське освоєння земель.
• Застосування хімічних засобів захисту рослин (гербіциди та фунгіциди).
• Висихання водойм та зміна мікроклімату регіону.