Плаунові

Ареал поширення родини охоплює майже всі кліматичні зони, проте найбільше різноманіття спостерігається у вологих лісах помірного поясу та тропіках. У природі вони зазвичай оселяються на кислих ґрунтах у хвойних лісах. Спроби масового культивування цих рослин на полях зазвичай закінчуються невдачею через надзвичайно повільний ріст та вимогливість до специфічних грибкових симбіонтів у ґрунті.

Ботанічні особливості плаунових включають наявність повзучих або прямостоячих пагонів, густо вкритих дрібними листками. Спори розвиваються у спеціальних спороносних колосках, розташованих на верхівках пагонів. Процес проростання спор та розвиток гаметофіту є дуже складним і тривалим процесом, що потребує специфічних умов вологості та температури протягом багатьох років.

Основне господарське використання полягає у заготівлі спор — так званого лікоподію. Цей жовтуватий дрібний порошок застосовують у медицині як натуральну присипку, оскільки він має високі адсорбуючі властивості. Також лікоподій знайшов застосування у металургійному виробництві як антиадгезійний матеріал при виготовленні ливарних форм.

• Повільний розвиток (повний цикл життя триває понад десять років).
• Висока чутливість до зміни складу ґрунту та освітлення.
• Наявність алкалоїдів, що робить рослину стійкою до більшості шкідників.
• Необхідність суворого контролю при заготівлі через природоохоронний статус видів.

Хвороби та шкідники рідко уражають плаунові в дикій природі завдяки їхньому специфічному хімічному складу, який захищає тканини від поїдання. Проте, головним фактором зникнення цих рослин є не хвороби, а господарська діяльність людини: вирубка лісів та зміна гідрологічного режиму місцевостей, що призводить до деградації їхнього природного середовища.