Повитиця щиткова

Ботанічно вона виглядає як мережа ниткоподібних жовтуватих або рожевих стебел, що розростаються по поверхні рослини-господаря. Вона закріплюється на стеблах за допомогою спеціальних органів — гаусторій.

Ареал походження пов’язаний з тропічними та субтропічними зонами Америки. Зараз цей вид має тенденцію до поширення в нові регіони завдяки глобалізації торгівлі насіннєвим матеріалом.

Для росту та розвитку повитиці щитковій потрібні стабільно високі температури та вологе повітря. Вона демонструє високу агресивність у посівах багаторічних трав та овочевих культур у літній період.

Вимоги до ґрунту мінімальні, проте рослина надає перевагу ділянкам з родючим ґрунтом, де культура-господар розвивається достатньо інтенсивно для підтримки паразита.

Основна шкода від Cuscuta corymbosa полягає у виснаженні культурних рослин, що призводить до різкого зниження врожаю. Паразит викачує воду та органічні сполуки, пригнічуючи ріст культури.

Через гаусторії повитиця передає рослині-господарю вірусні інфекції, що може призвести до повної загибелі врожаю на заражених ділянках поля.

Боротьба з повитицею ускладнена її надзвичайно високою репродуктивною здатністю. Одна рослина може продукувати тисячі насінин, які зберігають схожість у ґрунті протягом багатьох років.

Агротехнічні заходи боротьби передбачають використання очищеного насіннєвого матеріалу, проведення глибокої оранки та знищення осередків бур'яну гербіцидами суцільної дії в місцях виявлення.

На законодавчому рівні повитиця щиткова внесена до списку об'єктів карантинного значення, що вимагає негайного знищення посівів при виявленні паразита для запобігання його поширенню.