Пижма щиткова

Розмноження культури здійснюється насіннєвим шляхом, а також вегетативно — поділом куща, що дозволяє зберегти сортові властивості та прискорити вихід товарної продукції.

Посів насіння у відкритий ґрунт проводять переважно у весняний період, коли мине загроза нічних заморозків, а ґрунт прогріється до температури 10 градусів.

Мілконасінні культури потребують ретельної підготовки насіннєвого ложа, тому ділянку необхідно вирівняти та очистити від бур'янів перед проведенням сівби.

Під час посіву важливо дотримуватися схеми, що забезпечує вільний доступ до рослин під час подальшої обробки та збору квіткових кошиків.

Рослина не висуває надмірних вимог до родючості ґрунту, проте найкраще росте на добре освітлених місцях з легким механічним складом землі.

Культура надзвичайно стійка до посухи, що робить її перспективною для вирощування на сухих, бідних ґрунтах, де інші види не можуть забезпечити врожайність.

Оптимальний рівень pH для розвитку пижми коливається від нейтрального до слаболужного, тому на кислих ґрунтах рекомендується проведення вапнування.

Висока морозостійкість дозволяє рослині успішно перезимовувати без додаткового утеплення навіть у суворих кліматичних умовах з частими перепадами температур.

Догляд за плантацією включає регулярне розпушування міжрядь та контроль за появою бур'янів, особливо в перший рік життя культури до змикання рядків.

Найбільш небезпечними хворобами для цієї культури є борошниста роса та різні види гнилей, які розвиваються при порушенні режиму аерації посівів.

Серед шкідників слід виділити попелиць та павутинного кліща, які можуть пошкоджувати молоде листя та бутони, суттєво знижуючи якість лікарської сировини.

Для профілактики хвороб рекомендується суворо дотримуватися сівозміни та не вирощувати пижму на одному місці більше ніж чотири-п'ять років поспіль.

Біологічний захист посівів є пріоритетним, оскільки застосування хімічних інсектицидів може бути обмеженим через подальше використання сировини у фармакології.

Своєчасне виявлення осередків зараження шкідниками дозволяє локалізувати проблему за допомогою обробки біопрепаратами на основі ентомопатогенних грибів.

Збір квіткових кошиків починають у фазі масового цвітіння, коли більшість квіток у щитку повністю відкриті, що гарантує високу якість зібраного матеріалу.

Зрізання проводять вручну або за допомогою спеціальних ножиць, залишаючи частину стебла, що не перевищує 10 сантиметрів для полегшення процесу сушіння.

Сушка сировини повинна відбуватися якомога швидше після збору в умовах захищених від прямого сонячного проміння місць з активною циркуляцією повітря.

Після завершення сушіння сировину потрібно перевірити на наявність сторонніх домішок, після чого розфасувати в паперову або картонну тару.

Зберігати готову продукцію необхідно в сухих, темних місцях, де вона може зберігати свої корисні властивості протягом двох років.