Цикорій звичайний кормовий

Цикорій звичайний кормовий (Cichorium intybus L.) — це багаторічна трав'яниста рослина родини Айстрові (Asteraceae). Ця культура має середземноморське походження, але завдяки своїй високій пластичності вона успішно культивується в багатьох агрокліматичних зонах.

Сіють цикорій переважно навесні, коли ґрунт прогрівається до 8–10 градусів за Цельсієм. Ранні терміни сівби дозволяють рослинам максимально використати запаси вологи у ґрунті для швидкого проростання насіння.

Можливий також літній посів, особливо у вологих регіонах, де опади забезпечують достатню вологість для укорінення молодих рослин. Осінній посів не рекомендується, оскільки рослини повинні встигнути сформувати розетку до морозів.

Насіння загортають на глибину 1–2 см. Важливо забезпечити щільний контакт насіння з ґрунтом, що досягається шляхом використання котків відразу після завершення посівних робіт.

Період появи сходів та початкового росту у цикорію досить повільний, тому критично важливим є контроль бур'янів. Поле має бути чистим від конкурентних видів на ранніх етапах розвитку культури.

Кормовий цикорій виявляє високу посухостійкість завдяки потужній стрижневій кореневій системі, що сягає глибоких шарів ґрунту. Це дозволяє йому успішно розвиватися навіть у посушливі періоди літа.

Культура віддає перевагу глибоким, родючим суглинкам з нейтральною реакцією. Важкі, перезволожені або кислі ґрунти негативно впливають на розвиток коренеплоду та можуть призвести до його загнивання.

Рослина добре переносить низькі температури в зимовий період, тому її можна успішно вирощувати в умовах помірного клімату. Головною умовою успішної перезимівлі є відсутність тривалого застою талих вод.

Внесення мінеральних добрив, зокрема фосфору та калію, суттєво підвищує врожайність зеленої маси. Азот сприяє наростанню вегетативної частини, що важливо при багаторазовому скошуванні протягом сезону.

Цикорій є світлолюбною культурою, тому його не слід висівати під покривом інших високих рослин. Оптимальне освітлення забезпечує високу якість корму та стійкість до шкідників.

Продуктивність цикорію кормового залежить від родючості ґрунту та інтенсивності догляду. При дотриманні технології врожайність зеленої маси може досягати 40–60 тонн з гектара протягом одного вегетаційного сезону.

Рослина добре відростає після скошування, що дозволяє виконувати 3–4 укоси. Це робить культуру цінним джерелом свіжого корму для великої рогатої худоби, овець та кіз протягом усього літа.

Цикорій містить високу частку цукрів та корисних мікроелементів, що позитивно впливає на обмін речовин у тварин. Його часто включають до складу пасовищних травосумішей для підвищення поживності раціону.

При змішаних посівах з бобовими травами (конюшиною чи люцерною) вихід кормових одиниць з одного гектара суттєво зростає. Така комбінація забезпечує баланс білків та вуглеводів у кормі.

Термін господарського використання посівів цикорію становить близько 4–6 років. Після цього періоду спостерігається природне зниження врожайності, що вимагає оновлення травостою.

Серед хвороб цикорію найчастіше зустрічається борошниста роса, що уражує листя за умов високої вологості. Своєчасна аерація посівів та уникнення надмірного загущення знижують ризик захворювання.

Кореневі гнилі є серйозною загрозою, якщо ґрунт має погані дренажні властивості. Тому правильний вибір ділянки є першим кроком до захисту рослин від хвороб.

Шкідники, такі як дротяники, можуть пошкоджувати кореневу систему, особливо в перший рік життя. Передпосівна обробка насіння захисними препаратами є ефективним методом боротьби з цими комахами.

Листогризучі шкідники та попелиці можуть розмножуватися в спекотні періоди. Необхідно регулярно оглядати посіви для раннього виявлення осередків зараження та вжиття відповідних заходів.

Комплексний підхід до агротехніки, включаючи дотримання сівозміни та боротьбу з бур’янами, дозволяє мінімізувати застосування хімічних засобів захисту рослин.

Збирання цикорію проводиться методом скошування для подальшого використання у свіжому вигляді або для заготівлі силосу. Це забезпечує надійну кормову базу на зимовий період.

Важливо дотримуватися висоти скошування 5–7 см. Це стимулює швидке відростання нових пагонів із прикореневої розетки та забезпечує довговічність травостою.

При випасі тварин необхідно уникати надмірного витоптування. Чергування ділянок для випасу дозволяє цикорію відновити сили між циклами використання.

Найвища концентрація поживних речовин спостерігається у фазі бутонизації, тому це період є оптимальним для заготівлі силосу. Після початку цвітіння якість корму поступово погіршується.

Зібрана маса потребує швидкої обробки. При силосуванні важливо ретельно утрамбовувати сировину для видалення повітря, що сприяє правильному ферментаційному процесу та збереженню корму.