Цикорій
Cichorium
Цикорій (лат. Cichorium) — це багаторічна або дворічна культура родини Айстрові. Посів проводять у першій половині весни, коли ґрунт прогрівається до 8–10 °C. Насіння сіють рядковим способом на глибину не більше 1,5 см, забезпечуючи оптимальну густоту стояння рослин.
Вміст розділу
Вітлуф
Cichorium intybus L.
Ендівій
Cichorium endivia L.
Цикорій звичайний
Cichorium intybus L. (Leaf Chicory Group)
Цикорій звичайний кормовий
Cichorium intybus L. (Forage Chicory Group)
Цикорій кореневий
Cichorium intybus L. (Industrial Chicory Group)
Цикорій салатний
Cichorium intybus L. (Witloof Chicory Group)
Цикорій
Для формування вирівняних коренеплодів надзвичайно важливо дотримуватися схеми посіву з міжряддями 45–50 см. Ранній посів дозволяє рослині максимально використати весняну вологу, що критично для отримання дружних сходів та початкового розвитку.
Культура найкраще росте на родючих ґрунтах з доброю аерацією. Важливо уникати ділянок з високим рівнем підґрунтових вод та підвищеною кислотністю, оскільки це призводить до зниження якості кінцевого продукту та накопичення в корінні небажаних сполук.
Цикорій вимагає значної кількості сонячного світла протягом усієї вегетації. Хоча він є досить посухостійким завдяки глибокому стрижневому кореню, достатнє забезпечення вологою в критичні фази росту дозволяє значно підвищити товарну масу коренеплодів.
Потребує помірних доз азотних добрив на початкових етапах та підвищених доз калію для формування високого вмісту інуліну. Дотримання сівозміни є ключовим для запобігання поширенню хвороб, спільних для цикорію та інших рослин родини Айстрові.
Середня врожайність коренеплодів цикорію в умовах фермерських господарств становить 30–35 тонн з гектара. На врожайність безпосередньо впливає якість підготовки ґрунту, вчасність проведення захисних заходів та забезпечення рослин елементами живлення протягом сезону.
Основними загрозами є грибкові ураження, такі як борошниста роса та гнилі коренеплодів, що часто виникають внаслідок надмірної вологості або порушення технології зберігання. Важливо дотримуватися просторової ізоляції та вчасно видаляти бур’яни, які є резерваторами інфекцій.
Шкідники, зокрема дротяники та цикорієва муха, можуть суттєво знизити якість коренеплодів. Для боротьби з ними рекомендується застосовувати превентивні методи, включаючи глибоку оранку та дотримання оптимальних строків посіву, що дозволяє уникнути піків активності шкідників.
Збирання врожаю проводять у жовтні — листопаді. Корнеплоди викопують за допомогою спеціалізованої техніки, очищають від залишків ґрунту та бадилля. Важливо встигнути зібрати врожай до промерзання ґрунту, щоб зберегти високу якість сировини для харчової промисловості.