Цикорій салатний

Цикорій салатний, відомий як Вітлуф, є дворічною овочевою культурою з родини Айстрові. Основна мета вирощування — отримання ніжних білих кочанчиків у зимовий період методом вигонки.

Посів проводять наприкінці весни або на початку літа. Важливо уникати занадто раннього висіву, оскільки це провокує передчасне стрілкування рослин у перший рік.

Для посіву підходять легкі супіщані ґрунти, які добре прогріваються. Насіння висівають рядками з відстанню між ними до 40 см на глибину близько 2 см.

Після появи сходів обов'язковим є проріджування рослин. Залишають найбільш сильні екземпляри на відстані 15–20 см один від одного для розвитку великих коренеплодів.

Догляд протягом літа передбачає регулярне розпушування міжрядь та прополку. Важливо забезпечити рівномірне зволоження, не допускаючи при цьому пересихання або застою вологи.

Вітлуф вибагливий до родючості ґрунту, проте надмірне внесення азотних добрив негативно впливає на якість коренеплодів та їх здатність до тривалого зберігання.

Рослина добре переносить помірні температури. Восени, після завершення вегетації, коренеплоди викопують, обрізають листя і відправляють на зберігання перед вигонкою.

Процес вигонки вимагає повної відсутності світла. Це запобігає утворенню хлорофілу та накопиченню гіркоти, що робить продукт ніжним і придатним до вживання у свіжому вигляді.

Температурний режим під час вигонки має підтримуватися в межах 12–16 градусів. За більш високих температур кочанчики стають пухкими і втрачають свої смакові якості.

Як субстрат для вигонки зазвичай використовують суміш торфу з піском або чистий пісок. Його постійно підтримують у вологому стані для активного росту цикорію.

Урожайність салатного цикорію визначається розміром вирощеного коренеплоду. З одного кореня отримують один щільний кочанчик масою близько 100–150 грамів.

За сучасними інтенсивними технологіями вигонки можна отримати до 15 кг продукції з кожного квадратного метра площі при використанні стелажних конструкцій.

Збір урожаю здійснюється шляхом зрізання кочанчиків, коли вони досягають необхідної щільності. Довжина товарного кочана зазвичай становить 12–18 сантиметрів.

Після зрізання кочанчики очищують від залишків субстрату. Вони мають бути чистими, білими та щільними, без ознак пошкоджень шкідниками чи хворобами.

Реалізація продукції можлива одразу після збору. У прохолодному приміщенні при температурі 2–4 градуси вони можуть зберігатися до трьох тижнів без втрати якості.

Основною загрозою для коренеплодів під час літньої вегетації є шкідники, зокрема дротяники, що пошкоджують тканини та сприяють розвитку гнилі.

Попелиця часто колонізує розетку листя, послаблюючи рослину та переносячи вірусні інфекції, що може суттєво зменшити накопичення поживних речовин у корені.

Під час вигонки у приміщеннях велику небезпеку становить сіра гниль, яка швидко поширюється при поганій вентиляції та занадто високій вологості повітря.

Недотримання правил сівозміни призводить до накопичення в ґрунті збудників бактеріозу, що робить вирощування якісного матеріалу неможливим на одній ділянці.

Важливим заходом захисту є протруювання коренеплодів перед закладкою на вигонку та суворе дотримання режиму провітрювання у вигоночних камерах.