Морква йорданська

Рослина походить із регіону Близького Сходу, зокрема Іорданії та навколишніх територій. Вона пристосована до напівпустельних умов, де здатна виживати в умовах тривалих посушливих періодів.

З точки зору ботаніки, ця рослина має стрижневий корінь, який значно поступається за розмірами та поживними якостями окультуреним сортам. Її стебла часто вкриті жорсткими волосками, що є захисним механізмом від випаровування вологи.

Вид висуває специфічні вимоги до ґрунту: найкраще розвивається на бідних на органіку, добре аерованих кам'янистих або піщаних ґрунтах. Рослина є світлолюбною і вимагає прямого сонячного освітлення протягом більшої частини вегетаційного періоду.

Господарське використання обмежене науково-дослідницькими цілями. Ця культура розглядається як цінний генетичний матеріал для виведення нових стійких до посухи сортів моркви, адаптованих до зміни клімату.

Серед природних загроз для Daucus jordanicus варто виділити грибкові інфекції, що розвиваються при підвищеній вологості повітря, та шкідників, притаманних дикорослим зонтичним.

Популяції також можуть страждати від надмірного випасання худоби на пасовищах, де зростає цей вид, що перешкоджає його природному розмноженню та поширенню насіння.