Лікоподієла

Для нормального розвитку рослини потребують середовищ із підвищеною вологістю, зокрема сфагнових боліт, вологих луків або затінених ділянок лісів. Кислий pH ґрунту є обов'язковою умовою для життєдіяльності виду, оскільки лікоподієла пристосована до умов низької мінералізації субстрату.

Температурний режим для цих рослин повинен бути помірним, без різких перепадів, що забезпечується високим вмістом вологи та лісовим пологом. Вони не витримують тривалих періодів посухи, через що їхній ареал тісно пов'язаний з районами з високою кількістю опадів.

Процес розмноження лікоподієли досить складний і тривалий, оскільки гаметофіт розвивається під землею і потребує специфічного симбіозу з грибами. Це робить вирощування у штучних умовах практично неможливим завданням для сільськогосподарської галузі.

Фізіологічна стійкість до несприятливих факторів середовища у лікоподієли низька, тому будь-яке втручання в екосистему, наприклад, випас худоби або зміна рівня ґрунтових вод, стає згубним для популяції.

Зміна гідрологічного режиму територій, на яких росте лікоподієла, є основною причиною зникнення рослин у багатьох регіонах.

Рослина страждає від ущільнення ґрунту, яке перешкоджає нормальному розвитку кореневої системи та поширенню спороносних пагонів.

Конкуренція з боку чагарників та бур'янів при зміні освітленості лісових ділянок призводить до поступового витіснення цього виду.

Антропогенне забруднення ділянок фосфатами та азотними добривами виявляється токсичним для чутливих тканин лікоподієли.

Неправильний збір сировини для фармакологічних цілей, що призводить до руйнування дернини, мінімізує здатність колонії до відновлення.