Вірус кучерявості верхівки томата Соланум-Сіналоа

Переносником цього патогену виступає тютюнова білокрилка Bemisia tabaci, яка передає вірус від хворих рослин до здорових під час живлення.

Вірус має кільцеву одноланцюгову ДНК і характеризується високою специфічністю до своїх векторів-комах.

Персистентний тип передачі вірусу забезпечує тривалу здатність білокрилки заражати нові рослини після одного акту живлення на джерелі інфекції.

Біологія цього вірусу тісно інтегрована в життєвий цикл комах-переносників, що ускладнює радикальні методи викорінення.

Головною ознакою ураження є деформація та кучерявість листків на верхівці рослини, що значно ускладнює нормальний розвиток культури.

Спостерігається пожовтіння тканин, при якому жилки листка можуть зберігати зелений колір, а міжжилковий простір стає хлоротичним.

Відбувається суттєве вкорочення міжвузлів, внаслідок чого рослина набуває карликової форми та розеткового вигляду.

Уражені кущі часто скидають квітки, що призводить до критичного зниження врожайності на ранніх етапах розвитку.

• Курчавість молодих листків.
• Пожовтіння листової пластини.
• Карликовість та деформація стебла.
• Осипання зав'язі та квітів.

Висока температура повітря та низька вологість створюють ідеальні умови для масового розмноження білокрилки, що веде до поширення вірусу.

Інтенсивне вирощування томатів на великих площах створює постійні джерела живлення для переносників інфекції.

Наявність бур'янів навколо полів дозволяє вірусу зберігатися в міжсезоння, чекаючи на появу культурних рослин.

Міграція білокрилки з інших уражених ділянок або теплиць може призвести до швидкої появи вірусу навіть при відсутності локальних осередків.

Використання неякісного або неперевіреного насіннєвого матеріалу та розсади підвищує ризик потрапляння вірусу в господарство.

Вірус спричиняє значні збитки, оскільки уражені рослини стають фактично безплідними або дають плоди низької якості.

Повна системність інфекції робить неможливим відновлення здоров'я окремої рослини, що вимагає її видалення з поля.

Зменшення асиміляційної поверхні листя призводить до слабкого розвитку кореневої системи та виснаження метаболічних ресурсів томата.

Тривала присутність патогену на виробничих майданчиках може призвести до відмови від вирощування томатів у відкритому ґрунті.

Економічні втрати також включають постійні витрати на обробку посівів високоефективними інсектицидами для стримування білокрилки.

Захист посівів базується на комплексному контролі чисельності популяції білокрилки за допомогою своєчасних інсектицидних обробок.

Впровадження сівозміни та просторова ізоляція нових посівів від старих осередків допомагає знизити рівень інфікування.

Використання агротехнічних методів, таких як знищення бур'янів та видалення хворих рослин, є критично важливим для обмеження розповсюдження вірусу.

Застосування сіток та інших бар'єрних технологій у теплицях дозволяє захистити рослини від прямого контакту з переносниками.

Найбільш перспективним методом вважається виведення та впровадження гібридів, стійких до дії вірусів роду Begomovirus.